Закарпатець Василь Кучерявий зіграв на батьківських яворових гуслях 6 тисяч весіль!

«Мій няньо також був файним скрипалем, — згадує Василь Михайлович Кучерявий. — Я змалечку полюбляв виводити на інструменті тужливі вандрувницькі мелодії, наспівував сумні співаночки, веселі коломийки. Коли вже ватагував на полонинах Апецькій та Чорній, в моїй тайстрині завжди були няньові яворові гуслі...».

У роки Другої світової війни рядовий піхотинець Василь Кучерявий пройшов зі своєю нерозлучною подругою-скрипкою до Праги, де й зустрів день перемоги. «Добре пам'ятаю, як того травневого дня безупину грав-вигравав для своїх однополчан веселі мелодії, — продовжує бесіду сільський музика. — На спомин про страшну війну донині зберігаю струнну підтяжку, в яку «сліпою» кулею із засідки поцілив німецький снайпер під Дуклею...».

...Після війни Василь Кучерявий вирощував яблуневі сади на довколишніх гірських схилах, леліяв врожаї. Але про няньові гуслі не забував. Дуже пишається тим, що разом з бубнарем Іваном Геричем, флейтистом Юрком Даником, цимбалістом Василем Шелевером, баяністом Василем Тан-чинцем зіграв 6 тисяч весіль! Сільські музики постійно акомпанують артистам відомого народного пісенного гурту «Вишива-ночка» (художній керівник Марія Божа), з котрим тричі виступали на концертній сцені столичного національного Палацу «Україна».

В оселі пана Кучерявого зберігається понад 100 солідних зшитків з мудрими легендами, жартами, приповідками, баладами, співанками, коломийками. 85-річний сільський музика невдовзі мріє видрукувати, мистецький збірник з ліричною на звою «Моя скрипко — свята доле...».

Тож дай Боже, щоб його творчі наміри неодмінно збулися, щоб він на ніжноголосих яворових гуслях ще довгі літа дарував шанувальникам свого самобутнього таланту невимовну радість і натхнення.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати