Чи вироблятимуть на Закарпатті справжню моцареллу?

Як результат, сьогодні на Закарпатті залишилося близько шести десятків цих екзотичних тварин, які би могли не тільки зробити наш край туристично привабливішим, але й принести справжній економічний зиск. Нині найбільше – 14 буйволів — утримується на фермі приватної садиби «Вертеп», що у однойменному селі на Хустщині, ще 13 – на фермі "Салдобош" у селі Стеблівка на Хустщині, що її організував 30-річний німецький студент Мішель Якобі. (Але вже з літа цього року салдобоські буйволи виїдуть на Львівщину, де їм створили кращі, ніж на Закарпатті, умови.) А в селах, де в приватних ґаздівствах раніше утримувалися сотні рогатих екзотів, нині їх залишилися одиниці: у Горінчові – 8, Кричові – 6, Великому Бичкові – 4, Велятині – 3, Буштині –1. Ще 4 є в Хусті. Все.

Існують різні версії щодо появи буйволів на території області. Адже їх природним ареалом є Азія, зокрема Індія. Одні історичні джерела називають 13 століття, інші – ще дослов’янську добу. В часи СРСР буйволяче поголів’я на Закарпатті було найбільшим. Саме у вісімдесятих роках минулого століття кількість цих рогатих тварин у нас досягала тисячі особин. В області діяли цілі буйволячі колгоспи.

У світі буйволи користуються неабиякою популярністю. За межами Закарпаття тварини поширені в Південно-Східній Азії, в країнах Латинської Америки, на території східної Африки. В Європі екзотичні тварини особливо цінуються в Італії та Румунії. Існують також дані про наявність поголів’я буйволів у Львівській області.

В Італії буйволяча ферма є показником багатства та добробуту. Закордонні багатії згодні вкладати свої гроші у розвиток таких ферм, адже усі вкладені кошти повертаються з відсотками.

Буйволи – чудова тягова сила. А їх молоко в досягає 12% жирності. Воно набагато поживніше й  корисніше за традиційне коров’яче. Буйволиця щоденно даєв кращому випадку до 7 л молока. В буйволячому молоці є високий вміст кальцію. Регулярне споживання цього продукту зміцнює імунну, кровоносну системи, попереджує рахіт, остеохондроз. Закарпатські старожили при відсутності у жінки молока у період годування немовляти рекомендують замінювати материнське молоко саме буйволячим.

З буйволячого молока традиційно виробляють також бринзу, вурду, кефір, сметану. Останній молочний продукт дуже густої консистенції й може зберігатися декілька місяців без зміни кольору та смаку. А закарпатський токан з додаванням буйволячого молока – справжній вітамінний вибух. З буйволячого молока роблять і справжній італійський сир моцареллу. Цей сирний продукт дуже цінується у всьому світі.

Відродження буйволів в області – це, передусім, підвищення іміджу Закарпаття та відкриття нових туристичних шляхів, що виливається в економічну вигоду для краю. Екзотичні тварини та їх продукти притягнуть туристів з цілої України та із закордону.

Сьогодні основною проблемою відродження буйволячих стад на Закарпатті є несформована програма з відновлення і збереження цих тварин. Хоча у 2008 р. така програма існувала. На папері. Реальних кроків не було зроблено.

Власник садиби «Ветреп» Михайло Гінцяк називає декілька пунктів, які треба виконати, аби відродити поголів’я екзотичних тварин. По-перше, завести «чистих», генетично не вироджених особин обох статей. Це приблизно 250-300 голів. До слова, одна теличка зараз коштує приблизно 500 євро. Найдоцільніше закупити буйволів із сусідньої Румунії, де буйволів, мабуть, через відсталість тамтешнього горянського побуту, залишилися ще тисячі.

По-друге, наладити економічно доцільне виробництво та місцеву переробку буйволячих молочних продуктів та відповідну інфраструктуру. А це також значить мотивувати сільське населення для вирощування тварин.

По-третє, створити некомерційну організацію з догляду, сертифікації та розмноження генетично чистих особин. До великої справи з відродження рогатої екзотики на Закарпатті потрібно задіювати експертів та справжніх патріотів, аби знову не допустити процесу перетворення буйволів на мамонтів.

Ентузіасти вже роблять перші кроки в цьому напрямку. Той же Михайло Гінцяк уже шукає на Закарпатті однодумців. І очікує якщо не на фінансову підтримку, то хоча б розуміння збоку влади.

Фото з ферми садиби "Вертеп" Йосипа Гінцяка

Теги: буйволи

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати