Завдяки Мідянці в нашій літературі присутнє Закарпаття – Неборак

Віктор Неборак

"Петро Мідянка живе в рідному селі Широкий Луг на Закарпатті. Там понад 30 років викладає в школі українську мову й літературу. Це рідкісний випадок, коли поет залишається на своїй малій батьківщині. Мідянку знають через пісню Тараса Чубая "Сервус, пане Воргол". У колі поетів-вісімдесятників був завжди помітний. Перша його збірка "Поріг" вийшла 1987-го. "Луйтра в небо" – це вибране. У збірці понад 400 сторінок. Крім поезії та есеїстки, є розмова з Мідянкою замість передмови. Петро – поет, завдяки якому в нашій літературі присутнє Закарпаття. Так як Сергій Жадан представляє Схід України, Павло Вольвач – Південний Схід, Тарас Прохасько – Галичину. Поезія Мідянки уважна до географічних назв, рослин, людей, історій. Вона енциклопедична, не яскрава, але дуже стабільна. Цікава поетика, є розумний баланс між традицією і новішими пошуками. Багато творів написано вільним віршем. Він не надто експериментує. Але його сприймають як новатора", – розказав поет.

"Луйтра в небо" – означає "драбина в небо".

"Мідянка любить такі слівця. Вони додають свіжості. Дбає, щоб мова була особлива, колоритна", – додав Неборак.

Прочитати детальніше про Петра Мідянку можна у журналі "Країна" № 6 (109) за 16 лютого 2012 року.

Теги: Мідянка, Луйтра в небо, Шевченківська премія

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати