"З 25-ти директорів національних заповідників за результатами заслуховування звільнено троє, з 13-ти директорів музеїв – двоє", – зазначив він, уточнивши, що йдеться про керівників національних заповідників – "Софія Київська", Києво-Печерська лавра та "Биківнянські могили", а також національних музеїв – Тараса Шевченка і народної архітектури і побуту в Пирогові.
За словами М.Кулиняка, звільнення відбулися на підставі висновків комісії у складі керівників усіх підрозділів міністерства, створеної з метою комплексної перевірки ефективності роботи керівників музейних закладів, а також за результатами заслуховування керівників. Таке комплексне заслуховування, що фактично востаннє відбулося ще в 1994 році, проводиться "не для того, щоб когось змінити або когось працевлаштувати, а для того, щоб мати реальну картину" використання бюджетних коштів, підкреслив міністр.
Як зазначив міністр, щодо заповідника у Пирогові є акт КРУ, який передусім і став стимулом до зняття директора – закарпатця Павла Федаки. Новопризначений керівник Дмитро Заруба, пропрацювавши заступником голови Держслужби туризму і курортів, як менеджер, господарник буде в Пирогові на своєму місці, вважає міністр. "Дмитро Заруба приніс програму розвитку цього музею і давайте, наприклад, через місяць-два ми зберемося на брифінг і за першими результатами його плану заслухаємо і побачимо, чи він приносить щось корисне для цього музею, чи некорисне", – сказав М.Кулиняк.
Як повідомив раніше академік Національної Академії наук, директор Інституту літератури НАНУ Микола Жулинський, для нього таке звільнення є несподіванкою: "Я особисто ...стривожений, наприклад, звільненням генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» Куковальської Нелі Михайлівни, також і директора Національного музею народної архітектури і побуту України Павла Михайловича Федаки. У цих двох, на мою думку, змінах для мене є багато чого спірного і, я сказав би, необґрунтованого.
Чому я говорю про ці два заклади культури? Тому що я був і до сих пір, здається, є ще членом наглядової ради Національного заповідника «Софія Київська».
А те, що стосується Національного музею народної архітектури і побуту, то я, як академік-секретар відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАНУ – до цього нашого відділення і входить цей музей, кілька років безпосередньо займався цим музеєм і смію сказати, що я знаю, який стан у цьому музеї, я ознайомлений доволі детально, як працював Національний заповідник «Софія Київська».
Тому для мене ці зміни, цих двох керівників, є, на мою думку, невиправданими. І для цього я можу навести досить багато серйозних аргументів.
...Що стосується, наприклад, директора Національного музею народної архітектури і побуту Павла Михайловича Федаки, то цей чоловік тільки неповних три роки працює. Це доктор історичних наук. Він спеціалізується по етнології, по народній архітектурі, одержав дуже тяжку спадщину, надзвичайно складну, тому що там украй багато було запущено, там постійні конфлікти, постійні проблеми. Але вони навіть встигли за цей час реставрувати 69 пам’яток, відродити їх в основному за рахунок спецфондів.
До речі, хочу Вам сказати, що вперше в 2011 році їхній прибуток нараховував 4 мільйони гривень! І це кошти, які йшли на реставрацію. А зокрема Історичний музей України, один із центральних музеїв нашої держави, у 2011 році одержав тільки 2,5 мільйони. Це говорить про те, що ці організовані свята обрядові, обрядові свята-ярмарки і так далі – все це, що творилося за народним традиціями, приносило певний авторитет і доволі достойний прибуток." – цитує академіка Жулинського "Радіо Свобода".