Міхаль Баєр: "Президент Угорщини закликав угорців Закарпаття вивчати державну мову України" (ВІДЕО)

– 20 років виповнюється з того моменту, коли було встановлено дипломатичні відносини між Україною і Угорською Республікою.
 
Угорщина є першою державою, яка визнала незалежну Україну. У ці дні відбувся візит Міністра закордонних справ Угорщини Яноша Мартоні до України.
 
Пане посол, чи підтримує Угорщина так само активно, як це було, скажімо, у попередні роки, євроінтеграційні прагнення України?
 
– У першу чергу я дуже вдячний за ваше запрошення! Перше, я можу промовляти до слухачів «Радіо Свобода». І це для мене велика честь.
 
Я також вдячний вам за те, що це запрошення відбулося з нагоди 20-річчя встановлення дипломатичних стосунків між Угорщиною та Україною. Я думаю, що це надзвичайно важливе свято для України та Угорщини! І навряд чи можна ставити під питання підтримку Угорщини євроінтеграційних прагнень України.
 
Угорщина має низку причин і свої інтереси, з яких вона підтримує ці прагнення України. Почнімо з інтересів, адже вони завжди визначальні.
 
Ми хотіли б бачити Україну добре розвинутою, демократичною, квітучою країною. Ми досі працювали над цим і далі працюватимемо у цьому напрямку.
 
– Пане посол, чи піднімалося під час зустрічі міністрів закордонних справ питання, на чому весь час наголошує ЄС і євроспільнота, – питання про звільнення лідерів опозиції?

– Звичайно про це питання говорилося. Особливо у зв’язку з угодою про асоціацію та домовленостями про зону вільної торгівлі. Наші угоди потрібно би підписати до 19 грудня. І ми дуже хотіли б, аби ці угоди були підписані чим швидше, якщо є така можливість.
 
І ми наголошували на тому, що процеси, які відбуваються проти представників попереднього уряду, повинні пройти у відповідності з законом. Вони повинні бути прозорими, не може бути навіть підозри у тому, що ці справи мають якийсь політичний відтінок.
 
Можна брати до уваги і нашу співпрацю у гуманітарній сфері. Я повинен зазначити, що точка зору Угорщини нічим не відрізняється від точки зору решти 26 держав ЄС. Це спільні точки зору. І в їх виробленні Угорщина брала активну участь. Навіть у тому випадку, якщо їх проголошували, як висновки пані Ештон.
 
– А які напрямки економічної співпраці найбільше цікавлять Угорщину у відносинах з Україною?

– Я можу зазначити, що Україну і угорський уряд, і компанії, різні підприємства Угорщини вважають перспективним ринком.  Ми раді були би, якби могли відповідним чином інвестувати в економіку України. Ми раді були би внести свої технології, в першу чергу в агрокомплекс України. Було би дуже добре, якби ми змогли знайти точки дотику у співпраці у житлово-комунальному комплексі.
 
Я також хотів би звернути увагу на розвиток інфраструктури, на розвиток перевезень між двома країнами, автодорожнє і залізничне сполучення, можливість товарообміну між східними і західними країнами. Угорщина може бути надзвичайно важливим партнером для України, як транзитна країна.
 
– Однак багато експертів, оцінюючи останні роки і останній рівень співпраці України і Угорщини, оцінює ситуацію в економічному плані, як застій.

– Я не погоджуюся з цим. Якщо навіть є застій у економічних стосунках між Україною та Угорщиною, то це в першу чергу не з нашої вини, а з причини світової економічної кризи.
 
У 2008 році обсяги торгового обігу склали 3,8 мільярдів доларів. У 2009 році – два мільярди. А у 2011 році ймовірніше за все перевищать 3,5 мільярди. Я не назвав би це застоєм.
 
– Які проекти Ви можете назвати, що були реалізовані останніми роками?
 
– Одним з таких проектів я вважаю присутність OTP Bank в Україні. З одного боку, вони вклали значний капітал в економіку України. Окрім  того, вони є одним з 10 найбільших банків. За моїми відомостями, це є другий найприбутковіший банк у країні.
 
Окрім того є добре відома компанія Case Golden, яка має свою філію в Україні. Вона займається виробництвом залізобетонних конструкцій. Також вони займаються будівництвом приміщень різних заводів.
 
Не варто забувати також про авіакомпанію «Wizz Air Україна». Я міг би назвати цілу низку менших спільних компаній або саме представництв угорських підприємств в Україні.
 
– 25-27 листопада відбувся на Одещині Дунайський інвестиційний форум. Чи брав офіційний Будапешт участь у цьому форумі?
 
– Так, наше посольство було представлене на цій конференції двома дипломатами, які обговорювали  важливі питання зі своїми колегами.
 
– Зацікавлення викликав той факт у журналістів, що були дипломати, але не було представників, які приїхали б безпосередньо з Будапешта. Тим більше, що вже через два дні відбувся двосторонній форум українсько-угорський, в якому вже якраз були представники лише Угорщини. 
 
–Чому так розвели в часі два форуми?

– Наскільки я знаю, конференція 25-27 листопада не була конференцією дуже високого рівня. Окрім  того, через два дні на рівні міністрів в Одесі відбулася зустріч спільної міждержавної комісії з питань економічного співробітництва. Представники Угорщини, які були присутні на засіданні цієї комісії, були саме ті високопосадовці, які могли брати участь і у форумі 25-27 листопада. І прибути до Одеси на 6 днів було би трохи складно.
 
Угорщина особливо наполягає на тому, щоб у червні цього року було підписано Дунайську стратегію. І цей договір передбачає розвиток країн Дунайського регіону.
 
– Наскільки вдалою була ця зустріч? І які інвестиційні проекти, ми можемо очікувати, будуть здійснюватися найближчим часом?
 
– Відбулися різні переговори. Зокрема, це були переговори стосовно економічного співробітництва. Також паралельно з цією конференцією відбулася зустріч бізнесменів, у якій взяли участь також угорські дипломати.
 
Мені здається, що ще зарано говорити про якісь конкретні проекти, які народилися б під час цих переговорів, тому що для опрацювання, вироблення проекту потрібен довший час.
 
Але були обговорені конкретні проекти і ідеї стосовно, наприклад, виноробства на території України. Також дуже важливою мені видається пропозиція Угорщини взяти участь у вироблені державного земельного кадастру України.
 
– А що стримує, на Вашу думку, притік угорських інвестицій до України?

– По-перше, я не знаю в Угорщині політичну силу, яка би мала подібні вимоги. Я вважаю дуже добрим те, що серед усіх політичних партій, представлених у парламенті Угорщини, існує консенсус стосовно того, яким повинне бути наше співробітництво, співробітництво Угорщини з Україною, як розвивати нашу подальшу співпрацю.
 
Я думаю, що слухачі вибачать мені те, що я не буду вдаватися до аналізу того, чому в Україні є певні політичні сили, які виражають побоювання щодо згаданих Вами намірів Угорщини, або чому вони вважають важливим робити такі публічні заяви. 
 
Коли ми почали свою розмову, я наголосив на тому, що 6 грудня 1991 року було укладення Договору про основи добросусідства та співробітництва між Україною та Угорщиною. Цю угоду підписали тодішній Прем’єр-міністр Угорської Республіки Йожеф Антал і Голова Верховної Ради України Леонід Кравчук. У цьому базовому договорі Угорщина стверджує, що не мала і не матиме територіальних претензій до України. Тим, хто піднімає такі питання, я рекомендую перечитати цей базовий договір.
 
– Пане посол, Ви мали досвід, коли вирішувалися проблеми про угоди щодо «Набукко».

– До свого приїзду в Україну я протягом 2,5 років займався питаннями енергетичної безпеки, зокрема питаннями «Набукко». І Україна, і Угорщина від одного транзитера отримують газ. І Угорщина, і Україна платять за газ вищу ціну, ніж, скажімо, Німеччина. І ті, і ті дуже хотіли б диверсифікувати джерела  енергії для отримання більшої незалежності.
 
Для України, можливо, вигіднішим з цієї точки зору є скраплений газ, а також розвиток власного видобування. Для нас способом диверсифікації є і скраплений газ, а також отримання газу з інших джерел, наприклад, з Каспійського родовища.
 
І ще не піднімалося питання про створення такої газової системи, яка вела б не тільки зі Сходу на Захід, а і з Заходу на Схід, тобто за потреби і з Західних держав до України. Це не коштувало б надто дорого.
 
Звичайно, як члени ЄС, ми перебуваємо в трошки іншому становищі. Під час свого головування у ЄС протягом першого півріччя 2011 року Угорщина піднімала питання енергетичної безпеки, як найголовніше питання. Нашим значним успіхом було досягнення згоди у тому, що до кінця 2014 року буде створена правова основа створення єдиного енергетичного європейського ринку. Це стосується і газу, і електроенергії.
 
І з лютого цього року Україна є повноправним членом Європейського товариства газової безпеки. Вступивши до цієї організації,  Україна взяла на себе обов’язки поступово перейняти європейську правову базу на свої терени. Це мало би наслідком більшу прозорість, більшу ефективність, передбачуваність газового ринку України. Це дало б можливість Україні ефективніше використати ті питання, які стосуються енергетичної безпеки, які передбачені у Дунайській стратегії.
 
– Якщо «Нафтогаз України» і «Газпром» створять СП – це, на Вашу думку, може завадити цій перспективі?

Теги: Баєр, Угорщина

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати