За три роки до ювілею Тараса Шевченка запрацював мистецький проект, який може стати помітним явищем у вітчизняному кіно. Адже мета цього проекту – створення народного фільму до 200-річчя від дня народження Шевченка. Розпочав масштабний проект благодійний фонд «Велика родина».
Наразі оголосили переможців першого етапу конкурсу кінопроектів. Два місяці журі вивчало сценарні заявки (тритменти), подані на конкурс. Всього до розгляду журі прийняло 29 анонімних робіт. Серед них були заявки від відомих українських письменників (знаю цю інформацію від самих авторів).
У складі журі конкурсу – кінокритик Володимир Войтенко, кінорежисер Андрій Дончик, кінодраматург Богдан Жолдак, письменниця Оксана Забужко і мистецтвознавець Вадим Скуратівський. Кілька поданих робіт відбракували, розцінивши їх як провокацію. У цих заявках Шевченко грає на балалайці, танцюючи навприсядки або увесь час ходить напідпитку.
Шляхом рейтингового голосування журі визначило переможців першого туру конкурсу. Перше місце здобув, на подив багатьох, російський політолог Андрій Окара. Друге місце посів письменник і кінорежисер Олександр Денисенко. Третє – закарпатський письменник Олександр Гаврош. Тепер їм доведеться працювати, не покладаючи рук, і до 21 лютого наступного року розгорнути свої сценарні заявки у повноцінні сценарії. Усім трьом переможцям вручили чеки на 12 тисяч гривень кожному.
«ВЗ» поцікавився у переможців, змістом їхніх сценаріїв, а отже – і майбутніх фільмів.
Якщо переможе сценарій знавця шевченківської теми, автора п’єси про Шевченка «Сердечний рай, або Оксана» Олександра Денисенка, то глядачі згодом побачать фільм під назвою «Прощання з пустелею».
- Це фільм про волю, прагнення волі і відповідальність за волю, яку звільнена людина несе перед іншими, – розповів Олександр Денисенко. – У фільмі реконструюватимуться три останні місяці перебування Шевченка на засланні в Новопетрівській фортеці на Мангишлаку. У психологічній драмі з елементом детективу буде розкрите усе Тарасове життя, від народження до смерті. Тут, у Новопетрівському, цар і російські вельможі примусили Тараса іще раз пережити рабство, готували йому у пісках пустелі смерть і цілком випадково відпустили його на волю. У цій історії Шевченко постане як український Христос, який на шляху до звільнення від утисків і марнот світу зуміє простити своїх кривдників. А відтак – стане по-справжньому вільним.
Додам один факт з життя Олександра Денисенка. Його батько, режисер Володимир Денисенко, знімав у 1963 році фільм «Сон». Про Тараса Шевченка. І маленький Олександр вперше поїхав тоді з батьком у кіноекспедицію…
«Історія одного доносу» – так називається тритмент, а отже, і сценарій майбутнього фільму від закарпатця Олександра Гавроша. Ось що він розповів:
– Головна ідея сценарію – розповісти про історію Кирило-Мефодіївського братства. Це ж, по суті, перша політична організація українців, яка ставила на порядок денний дуже важливі гасла. Автономія України, її рівноправність з іншими слов’янськими народами, скасування кріпацтва, виборність уряду. В часи самодержавства це було нечувано, тому так різко розправилися з цією горсткою української інтелігенції. Царю доповідали ледь не щодня про хід слідства. Загалом у справі проходило близько двох десятків чоловік. Шевченко отримав найстрашніший вирок, хоча у товаристві не відігравав ключової ролі. Але його було суджено за вірші! Де ще влада карала десятьма роками солдатчини за поезію? Ось так душили нашу літературу в самому зародку.
Ми якось недооцінюємо того, що вже тоді наші світлі голови – Шевченко, Костомаров, Куліш – ставили конкретні політичні вимоги, – наголосив Олександр. – Боротьба потужної царської поліцейської системи з кількома одчайдухами, які тільки-но насмілилися згадати про права України – і є в центрі мого задуму. Одне слово, хто кого: людина чи величезний апарат насильства у найневільнішій країні цивілізованого світу? Хто виграв: зрадники чи зраджені?..
Андрій Окара пообіцяв привідкрити свої секрети у середині лютого, а наразі відома лише назва його сценарію – «Тарас Шевченко. Заклинання Дніпра» і те, що за цим сценарієм можна зняти одночасно містичний трилер та поетичне кіно, два в одному. Андрій каже, що зможе подивитись на персону Шевченка свіжим поглядом, оскільки він у школі творів Шевченка не вивчав…
Галина Вдовиченко , «Високий Замок»