Іван ГЕЦЯНИН.
Звісно на фоні українських „перепитій”, кадрові зміни в головному управлінні МНС України в Закарпатській області можуть здатися звичайною дрібницею. Але самі спроби та манера в яку намагаються здійснити ЦЕ, викликає в одному випадку щонайменше подив, а в іншому - відчуття неспроможності та небажання центральних органів влади дотримуватися існуючого законодавства.
Не маю жодного наміру переказувати всі деталі справи, що стосуються кадрових змін, які намагаються „нав’язати” особовому складу головного управління МНС України в Закарпатській області і у якій „незамысловатый способ” ці зміни намагаються „проштовхнути”. Найгірше, що виділені у лапках слова це не просто спроби драматизувати ситуацію, а власне точний вираз того, що власне сьогодні МНС України намагається реалізувати в головному управлінні МНС України в Закарпатській області.
Бо „нав’язати” - це спроба одного з заступників Міністра України з питань надзвичайних ситуацій (п. Скіб’яка А. Ю.) 8 травня 2007 року безпідставно увільнити від займаної посади першого заступника ГУ МНС України в Закарпатській області полковника внутрішньої служби Бодака В. Ю. та насильно призначити на цю посаду п. Скундзю В. А. (колись начальника УМНС України в Закарпатській області), якому свій ступінь довіри особовий склад ГУ МНС України в Закарпатській області висловив демонстративним залишенням залу засідань.
Більше того 125 працівників головного управління по цьому підписують звернення до Міністра України з питань надвзичайних ситуацій, що не мають наміру служити з цією людиною, відзначаючи як головний недолік цієї людини – відсутність ЛЮДЯНОСТІ по відношенню до них. І це за тих умов, що загалом військовим з курсантських років намагаються „привити” одн просту істину – накази не обговорються. Тож уявіть собі як треба було „прикластися” щоб 98 % головного управління сказали своє „ні” п. Скундзі.
Аби якось вийти з ситуації п. Скіб’як запропонував мені 11 травня разом з п. Скундзею прибути до МНС України аби вирішити цей конфлікт, що я власне й зробив аби відстояти свого першого заступника п. Бодака В. Ю. Однак після мого прибуття до МНС України все чого я домігся – це вручення мені попередження про те, що у зв’язку з реорганізацією в головному управлінні мене може бути звільнено через два місяці після вручення попередження.
І ніби не так багато – якихось два місяці. Але ж ні. Наказ про моє звільнення як виявляється був підписаний ще 8 травня 2007 року! Натомність мені пропонують різні „гарнючі” посади чи-то радник чи-то помічник Міністра МНС України, від яких мені вистачило духу відмовитися (я приїхав відстояти свого першого заступника та повернутися на своє робоче місце). В цей час два заступники Міністра України з питань надзвичайних ситуацій (таємно! принаймні не ставлячи мене до відому) на урядовому! (уявіть скільки народних грошей) літаку відлітають до Закарпаття аби представити особововму складу новго начальника ГУ МНС України в Закарпатській області – М. М. Туряницю (колишнього першого заступника начальника УМВС України в Закарпастькій області)...
Як наслідок сьогодні в головному управлінні МНС України в Закарпатській області два начальники. Принаймні я не вважаю себе звільненим від цієї посади, окрім того маю повну підтримку особового складу головного управління МНС України в Закарпатській області, на які зізнаюся чекають без сумніву важкі часи. Але саме його підтримка надихнула мене на необхідність відстоювати свої права в судовому порядку.
Що ж до важких часів для особового складу - наразі у міністерстві формується так звана „переконлива” група, яка має здійснити перевірку діяльності ГУ МНС України в Закарпатській області. Зважте, навіть найменш заангажована людина чітко усвідомлює, які завдання поставить посадовцям з МНС України їх керівництво. Але щоб уникнути різночитань – впродовж 2007 року на жодній з колегій МНС України ГУ МНС України в Закарпатській області не згадувалося з негативного боку. Тобто ніби підстав для звільнення посадовців головного управління немає, але чи буде це так насправді?
Але сьогодні ми (особовий склад головного управління) всі разом. Хоча за якихось кілька років ми так звикли до правового нігілізму, що здається, ніби воно так і мало б бути. Принаймні, так нас намагаються в цьому переконати і переконуватимуть Вас. Але чи переконають? Бо для мене юриста зі серйозним стажем до цього часу залишаються нез’ясованими ряд питань – яким чином мене увільнили від займаної посади? Які підстави для звільнення мого першого заступника Бодака В.Ю?
Але це не найголовніше. НАЙГОЛОВНІШЕ – В ЦЬОМУ ЮРИДИЧНОМУ СВАВІЛЛІ, ХТОСЬ, БУДЕ ПЕВЕН, ЩО ЗАВТРА ЙОГО НЕ ЗВІЛЬНЯТЬ ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО „НЕ СПОДОБАВСЯ”?..
Ця ситуація за великим нагадує якусь історію не з мого (вашого) життя – надворі ХХІ сторіччя, а Україна – застрягла в феодально-сеньоріальних відносинах, де закон змінює особиста відданість. А особиста відданість загалом не передбачає таких слів як „законність”, „право”, „правда”, а вже за ними й цілий ряд інших слів, якими так часто „сиплють” наші окремі посадовці і яких так важко дотримуватися насправді. Бо питання насправді не в мені, я твердо перконаний в тому, що зможу відстояти свої законні права в суді, питання в іншому до якого часу ми залишатемося в системі правового безладу, де правим буде той, у кого прав більше.
Саме тому звертаюся до керівників та обранців всіх рівнів з проханням дати правову оцінку тій сваволі, яка сьогодні має місце в ГУ МНС України в Закарпатській області. Колектив ГУ МНС України в Закарпатській області вже висловив свою думку, підтримавши моє звернення до Вас. Однак намагання встояти проти беззаконня „високопосадовців” без Вашої допомоги буде вкрай важко, хоч я і покладаю на це надії. І зважте, що Ваша мовчанка сьогодні беде нічим іншим аніж потуранням тим, хто потроху, „проковтнувши” ще одну колективну жерту у вигляді ГУ МНС України в Закарпастькій області, намагатиметься створити систему „низькопоклонної доцільності”, де немає місця ЛЮДИНІ, а тільки як кажуть росіяни „людишкам и человечишкам”.
І.В.ГЕЦЯНИН, Начальник ГУ МНС України в Закарпатській області
17 травня 2007р.
Теги: