Закарпатські цигани переберуться із таборів у квартири

Програма передбачає надання невеликих кредитів ромським сім’ям, які чекають дитину, на ремонт помешкань, придбання меблів. Після цього інвестори обіцяють перейти до будівництва індивідуального житла для циган. Причому, їх хочуть залучати до будівництва як підсобних робітників, аби вони відчували причетність до спорудження власних помешкань.

За приклад ініціатори проекту взяли Румунію, каже менеджер програми "Роми України" фонду "Відродження", Наталія Кияк.

Ромам пропонуватимуть довгострокові безпроцентні позики, а частину витрат на будівництво покриватимуть інвестори.

За офіційними даними, в Україні нараховується близько 50-ти тисяч ромів. Однак громадські організації називають набагато більшу цифру - 300 тисяч, третина яких живе у Закарпатській області.

Закарпаття: житло із саману і руберойду

Табір в урочищі "Радванка" - це кілька десятків ромських будинків: від цілком пристойних будівель з ошатними фасадами і багатими дворами (багаті роми, так звані "урі-цигани", або вища каста - музиканти, бізнесмени - можуть собі дозволити нормальний будинок) до хат, на швидку руку змайстрованих з саману, дощок і руберойду. Через близькість табору до річки, очевидно, ці помешкання будуть змиті найближчою повінню, які на Закарпатті трапляються часто.

В одному з таких бараків живе сім'я сорокарічної Валентини - самотньої матері, яка, народивши вісьмох дітей, живе з ними в кімнатці розміром три на чотири метри із земляною долівкою, куди вхід - просто з вулиці.

Таких хат у таборах - більшість. Їхні мешканці скаржаться на нестерпні умови, відсутність води, каналізації, газу.

Якщо поза межами області роми часто живуть у великих містах у квартирах, де тісняться по 20 і більше осіб в одній оселі, то закарпатські табори – певний феномен.

Як живе більшість циган на Закарпатті?

Особливість таборування полягає в тому, що житло – це переважно маленькі будиночки із саману, або як кажуть "вальків". Дешевий будівельний матеріал із глини і соломи, висушеної на сонці. У виготовленні цього матеріалу закарпатські роми великі майстри. Виготовлення "вальків" було одним із заробітків для циган. У 80-ті роки минулого століття вони їздили "робити вальки" до Казахстану для тамтешнього сільського населення.

Свої будинки роми будують найчастіше на голій землі, яка служить долівкою у будинку. Вікна затягують поліетиленом, оскільки "столярка" коштує дорого. Дах критий фанерою, руберойдом чи лінолеумом. Такі дахи протікають, у домівках волого і холодно, ромські діти через це часто хворіють.

124 селища - така кількість населених пунктів області, в яких компактними групами проживають етнічні роми. Переважно, це стаціонарні табори, розташовані в передмістях і селищах. Чим більший табір - тим легше його мешканцям вести свій побут і виживати, як, наприклад, у повністю ромському селі Собатино Іршавського району.

"Це великі табори, маленькі табори, і є навіть такі, в яких три будинки. Роми живуть дуже важко. Бідність, незабезпеченість найбільш елементарними умовами. Немає роботи. Багатьох виручає те, що в них є коні, вони збирають металобрухт, папір. Дехто працює у комунальних підприємствах, прибиральниками вулиць. Традиційні ромські промисли - ковальство, бляхарство, лозоплетіння - ми лише починаємо відроджувати. Мізерна частина ромів живе за рахунок музики, підробляє у ресторанах чи на весіллях, на це поки що є попит", - розповів bbc.ua голова громадської організації "Романі Яг" Аладар Адам.

Під час повеней 1998 та 2001 років у деяких таборах, що були розташовані близько до річок, вода змила будинки повністю, багато ромських сімей залишилися під відкритим небом. Тоді, у 2001 році в Ужгороді для ромів збудували багатоквартирний будинок, однак сім'ям, які поселилися там, не видали ордерів. Бо попередній досвід спорудження житла для ромів виявив, що, отримавши ордер, вони продають квартири і повертаються у глиняні халупи у передмісті.

Волинь: мешкають "ніде" і звуть "ніяк"

Попри гостру нестачу житла отримати його волинським, як і закарпатським ромам, було б дуже важко: насамперед через відсутність у багатьох реєстрації і документів, що засвідчують особу. Із семи тисяч циган, що живуть на Волині, 80% - неписьменні, 30% - не мають паспортів, не кажучи про те, що більшість ромів живе за межею бідності.

Відсутність свідоцтв про народження, паспортів у родин, в яких проживає по два-три покоління, - звичне явище.

"У ромів не сформоване відчуття завтрашнього дня - вони, зазвичай, не переймаються тим, де у майбутньому житимуть їхні діти, чим вони харчуватимуться завтра"

Віктор Пенько, громадський активіст
Вагітна циганка приходить у пологовий будинок без документів і виписується з немовлям, яке теж "мешкає ніде і звуть його ніяк".

Як розповідає заступник голови Волинської обласної організації "Терне Рома" Тетяна Логвинюк, вона і ще кілька ромів вимагають від обласної влади провести громадські слухання з ромських проблем, тому що самостійно організація з цією ситуацією впоратися не може.

Навіть проект фонду "Відродження" із паспортизації циганів реалізовували дуже важко: роми скептично ставилися до намагань допомогти їм облаштувати свій побут, мовляв, "тим начальникам постійно щось від нас треба".

Зрозуміти психологію циган

Консультант громадської приймальні "Терне Рома" у Луцьку Віктор Пенько каже, що ромської проблеми немає – є ромський вимір. Інтегрувати їх у суспільство легше, коли вивчити психологію. Він теж каже, що надавати ромам житло у власність – безглуздо, бо бідніші роми продадуть його найближчим часом.

Ромський табір на околиці Ужгорода. Попід стіною ромської халупи складено штабель саману для будівництва прибудови.

"Позичають гроші у багатших, а борг віддати для рома – справа честі. Лихварство процвітає, виманити квартиру – легка справа", - розповідає Віктор Пенько. Він вважає, що у ромів не сформоване відчуття завтрашнього дня - вони, зазвичай, не переймаються тим, де у майбутньому житимуть їхні діти, чим вони харчуватимуться завтра.

Вихід один, аналізує українець, який працює серед ромів: їм потрібно надавати соціальне житло, яке належатиме, до прикладу, державі, а за це житло вони мають працювати, бажано ще й навчатись, щоб не жеврів рефлекс споживача, а за час, поки віддаватимуть гроші, дивись, і сформується бажання жити більш впорядковано.

На Закарпатті теж лунають сумніви щодо ефективності програми, що її втілюватиме фонд "Відродження" в Україні спільно із американською організацією "Habitat For Humanity".

Експерти твердять, що попри бажання ромів жити у нормальних умовах, ті, хто здатен сплатити частину вартості житла, вже мають прийнятні умови для проживання, а ті ж, хто найбільше потребує покращення житлових умов, є украй бідними, знаходяться на межі виживання, їм не вистачає навіть на їжу. І, відповідно, вони не в змозі брати посильну фінансову участь у будівництві житла для своїх сімей.

На Закарпатті, як повідомив bbc.ua заступник голови обласної державної адміністрації Іван Качур, до будівництва житла долучиться і місцева влада.

Теги: цигани, табір

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати