Закарпатський слід «чорних трансплантологів»

У Рахівському районному суді завершилися слухання, що мають безпосереднє відношення до гучної справи "чорних трансплантологів" з Національного інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова. Рішенням суду на два роки позбавлення волі (умовно) засудили рахівця, який допомагав лікарям знайти волонтерів для продажу нирок.

Рік тому вся Україна обговорювала справу "чорних трансплантологів", які за неповні чотири роки діяльності заробили на людських органах близько 50 мільйонів доларів. Тодішній начальник Департаменту боротьби з кіберзлочинністю і торгівлею людьми МВС України Юрій Кучер розповідав, що до викритого угруповання входило дванадцять осіб, керував якими громадянин Ізраїлю.

У клініку Шалімова зателефонував оперативник, який зіграв роль донора. Він сказав, що потребує грошей, отож готовий пожертвувати ниркою. Лікарі пропозицією зацікавилися. Оскільки в Україні таке донорство заборонено (за законом, жертвувати нирку можуть лише близькі родичі хворого), порушили кримінальну справу.

Правоохоронці доводять, що "чорні трансплантологи" "пропустили" через клініку Шалімова близько 400 донорів. Розміщували в Інтернеті оголошення – про пошук охочих за винагороду, 10 тисяч доларів, віддати свою нирку. Такі люди знаходилися, причому не лише з незаможних верств, а й серед клієнтів різних банків, що взяли кредити і не зуміли їх своєчасно повернути. Географія добровольців чимала: Київська, Закарпатська, Запорізька та Одеська області.

Посередник заробляв 40 тис. доларів, донору віддавав лише сім тисяч

На Закарпатті, довели у Рахівському районному суді, "донорів" для трансплантологів шукав чоловік ромської національності – Василь Рознійчук на прізвисько Комісар. Він має шістьох дітей, четверо з яких – неповнолітні. Офіційно він формував бригади робітників на заробітки в Полтавську та Кіровоградську області. Там розповідав заробітчанам, що в клініці Шалімова лежить його родич, якому потрібна нирка. Спонукав малозабезпечених заробітчан до продажу органа... Декілька заробітчан погодилися продати нирки, і їх відвезли до Києва.

Улітку 2007 року, йдеться в матеріалах судової справи, Рознійчук, перебуваючи як бригадир на заробітках у місті Глобиному Полтавської області, загітував жителя Рахова Миколу Дерецького продати свою нирку за 7000 доларів. До пана Миколи ром звернувся невипадково: він добре знав про важке матеріальне становище чоловіка. А для того, аби надати цій справі морального відтінку, сказав, що буцімто нирка потрібна його хворому вуйкові, і що все зроблять висококваліфіковані лікарі. Мовляв, і добру справу зробимо, і грошей заробимо... За цю оборудку Комісар отримав 40 тисяч доларів, заплативши донору лише 7 тисяч "зелених".

Миколу Дерецького ром відвіз до Національного інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова, де після аналізів його почали готувати до операції. У цій же клініці Рознійчук підшукав клієнта, якому був потрібен нирковий "донор". Ним виявився житель Дніпродзержинська Володимир, син якого Павло перебував в Інституті Шалімова на лікуванні. Спочатку рахівський ром запросив за нирку 50 тисяч доларів. Однак батько хворого сина сказав, що таких грошей не має і не зможе швидко зібрати. Поторгувавшись, зупинилися на сумі 40 тисяч доларів та погодилися ще віддати ромові автомобіль ВАЗ-2115.

Операцію з вилучення нирки у закарпатця зробив завідувач відділення трансплантації нирки Рубен Загорбян. Незабаром Павлові, батьки якого заплатили за нирку, пересадили донорський орган. Та через два дні хлопцеві стало дуже погано. Йому знову зробили операцію. Відтак зробили ще дев'ять. Пересаджену нирку через несумісність довелося видалити...

Символічне покарання

У залі Рахівського райсуду лікар Рубен Загорбян, котрий робив операцію, казав, що прізвищ Рознійчук та Дерецький не знає. Він також розповів, що нібито перед проведенням подібних операцій спеціальна комісія інституту переглядає документи хворого та аналізує його родинні зв'язки. При цьому донора не госпіталізують, поки не встановлять його родинних зв'язків із хворим. Лікар також стверджував, що розшукуванням органів в інституті не займаються, бо трансплантація здійснюється за державний кошт. Схожі свідчення дали ще кілька лікарів цього ж інституту. Вони підтвердили свої підписи на медичних документах, що супроводжували операцію Павла. Однак сказали, що не бачили в очі ні хворого, ні донора...

Матеріали стосовно лікарів Рахівський суд виділив в окреме провадження та скерував на дорозслідування. А закарпатця-посередника районний суд через шістьох дітей пожалів і засудив на умовний термін покарання. У Рахові подейкують, що за такий м'який вирок місцеві роми гарно віддячилися...

Теги: трансплантолог, хірург

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати