- У нашому відділенні працюють п'ять спеціалістів, - каже офіцер. - Маємо два автомобілі, комп'ютер. До речі, підпорядковуємося і УМВС, і обласному управлінню ветмедицини, яке матеріально забезпечує нас - приміщенням, бензином, канцтоварами і т.д.
- Чим же відрізняються ветеринари в погонах від цивільних колег?
- Функції у нас дуже подібні. Як і цивільні колеги, ми маємо право виносити приписи, штрафувати за різні порушення. Крім того, ми координуємо співпрацю ветеринарної служби із силовими структурами - СБУ, органами внутрішніх справ, прокуратурою і т.д. До речі, у Європі такої структури, як наша, немає, подібна є хіба що в Італії. Отож Європа зацікавилась нашим досвідом.
- Чим зумовлена потреба у вашому підрозділі?
- Задум створити подібну структуру виник ще у часи колишнього Союзу. Після спалахів таких хвороб, як ящур великої рогатої худоби, чума свиней і птиці, інших недугів постала гостра необхідність у додаткових зусиллях міліції щодо організації дієвих заходів з локалізації і ліквідації цих небезпечних інфекційних захворювань тварин, створення надійного кордону для запобігання їх розповсюдженню. У зв'язку з цим і виник задум створити структуру, яка об'єднувала б функції міліції та ветеринарних працівників і дозволила б більш якісно та ефективно здійснювати карантинні заходи.
У 1965 році з метою вжиття невідкладних заходів щодо забезпечення стабільної епізоотичної ситуації на території України тодішні Міністерство сільського господарства та Міністерство внутрішніх справ створили відділ відомчої міліції із забезпечення карантинних ветеринарних і ветеринарно-санітарних заходів. Через три роки відповідні підрозділи з'явилися і в областях.
Працівники ветеринарної міліції неодноразово брали участь у ліквідації епізоотії ящуру, численних вогнищ ньюкасльської хвороби птиці, класичної чуми свиней, сибірки, сказу і т.д. Завдяки оперативно вжитим жорстким заходам небезпечні захворювання, які завдають чималих збитків економіці країни, були локалізовані та ліквідовані у первинних вогнищах інфекції, отож подальшого розповсюдження не набули.
У новій редакції Закону "Про ветеринарну медицину" (2006 р.) було законодавчо закріплено існування підрозділів ветеринарної медицини в системі МВС України. Вони покликані надавати практичну допомогу державним установам ветеринарної медицини в організації та здійсненні заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин і комплектуються винятково лікарями-ветеринарами, які за посадами є інспекторами ветеринарної медицини. Цим законом знову ж таки передбачено подвійне підпорядкуваня згаданих підрозділів МВС України та Державному департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України.
- Які основні функції ветеринарної міліції?
- Нині нашими основними завданнями з проведення карантинних заходів є: забезпечення епізоотичного благополуччя України щодо гостроінфекційних хвороб тварин, насамперед - небезпечних для людей; безпосередня участь в організації та здійсненні охоронокарантинних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації хвороб тварин; здійснення контролю за забезпеченням ветеринарно-санітарних вимог у господарствах, установах та організаціях, на підприємствах усіх форм власності, які займаються вирощуванням, заготівлею, збереженням та переробкою продукції тваринного походження; контроль за ввезенням та переміщенням тварин, продукції і сировини тваринного походження; контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист довкілля; виявлення і припинення правопорушень, зловживань, безгосподарності та інших злочинів у галузі аграрного сектора і т.д.
- Володимире Ярославовичу, з якими правоохоронними структурами взаємодієте, виконуючи службові обов'язки?
- Передусім з управлінням ДСБЕЗ УМВС та дільничними інспекторами міліції. Контактуємо і з УСБУ, органами прокуратури, податковою адміністрацією, службою захисту прав споживачів, ну і, звичайно, з управлінням ветеринарної медицини.
КОНФІСКОВАНИМИ М'ЯСОПРОДУКТАМИ ЧАСТО ЛАСУЮТЬ СОБАКИ З КІНОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ УМВС
- І як вам працюється у нинішніх непростих умовах?
- Буває нелегко, але ми у відчай не впадаємо. Наполегливо виконуючи Закон України "Про основи національної безпеки" та указ Президента "Про невідкладні заходи щодо забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в Україні", ми дбаємо про забезпечення продовольчої бази та охорони населених пунктів від хвороб, спільних для тварин та людей. Особливо ретельно відстежуємо поставки м'ясопродуктів з-за кордону в нашу країну та їх транзит через Україну. Адже в неякісному м'ясі можуть бути збудники небезпечних захворювань.
- Наскільки вдається вам ця робота?
- Торік, приміром, за участі державної служби ветеринарної медицини на території України вилучено з обігу 2,8 тис.тонн продукції тваринного походження, у т.ч. в Закарпатській області - 48 тонн, за перший квартал поточного року - 4277 кілограмів. На момент вилучення ця продукція не була підтверджена відповідними документами, причому більша її частина - імпортного виробництва. Разом з колегами із УСБУ, наприклад, ми виявили торік 187 тонн кісток, серед яких було заховано 42 тонни м'ясного фаршу. Звісно, м’ясну контрабанду конфісковано.
Вже у першому кварталі цього року вилучено і знищено 1350 кілограмів м'ясопродуктів, 470 кілограмів - рибопроуктів, решта - птахопродукція.
Ще один приклад... На ужгородському ринку, що на вулиці Краснодонців, ми вилучили 1050 кілограмів ковбасних виробів словацького виробництва, на які не було документів про строки придатності.
- Володимире Ярославовичу, а що робите з вилученою продукцією?
- Знищуємо, інколи, після належних лабораторних досліджень, передаємо конфісковані харчі в кінологічний центр УМВС.
- Наскільки географічне розташування нашого краю сприяє чи запобігає поширенню "ветеринарних" захворювань?
- Звичайно, розташування Закарпаття на стику кордонів України і чотирьох сусідніх держав дещо ускладнює роботу, оскільки у наш край або транзитом через область можна повезти з-за рубежа й неякісні харчі. Ми стежимо за цим, але... всяке трапляється. Прикордонне розташування Закарпаття вабить і "гастролерів" чи не з усієї СНД.
"ПТАШИНОГО ГРИПУ" В НАС НЕМАЄ, АЛЕ Є СКАЗ...
- Наскільки вразлива наша область щодо тваринних захворювань, у т.ч. й так званого "пташиного грипу"?
- Спалахи "пташиного грипу" вже зафіксовано у 15 країнах, у т.ч. й сусідніх - Угорщині, Румунії та Росії. У нашій області поки що благополучно, оскільки Закарпаття не знаходиться на перетині міграційних шляхів перелітних птахів. Втім, до нас можуть залетіти птахи з Угорщини та Румунії...
- Які ж захворювання нині дорікають закарпатським ветеринарам найбільше?
- Сказ і деякі інші інфекції.
- Якщо ж, не дай Боже, епізоотична ситуація в області все-таки вийде з-під контролю...
- На щастя, масової загибелі свійської птиці не зафіксовано. Ветеринари у селах проводять щеплення. Організовано рейди у Виноградівському, Хустському, Тячівському і Мукачівському районах. На випадок погіршення ситуації будуть виставлені міліцейські карантинно-ветеринарні пости на дорогах, налагоджене оперативне надходження інформації зі всіх місць, її аналіз і вжиття адекватних заходів.
Крім того, розроблено план комплексних оперативно-профілактичних заходів щодо недопущення занесення та розповсюдження на території України високопатогенного грипу птиці. Реалізація плану має запобігти не тільки занесенню на нашу територію "пташиного грипу" та інших небезпечних інфекцій, але й поставити заслін незаконному обігу продукції тваринного походження. У цьому документі враховані не тільки епізоотична специфіка області, але й рекомендації відповідного указу Президента України, вказівки Міністерства внутрішніх справ.
- Спасибі за розмову. Будемо сподіватися, що "пташиний грип" та інші небезпечні для людини захворювання й надалі оминатимуть наш край. Отож розраховуємо й на ветеринарну міліцію.
Інтерв'ю взяв Ярослав ЯДЛОВСЬКИЙ, "Відомості міліції"
12 травня 2007р.
Теги: