Зустріч науковців багатьох країн світу ЗакДУ традиційно влаштовує двічі на рік у словацькому місті Сніна.
Впродовж семи років конференція набула статусу престижного наукового заходу, на який мріють потрапити чимало вчених та освітян нашої держави й зарубіжжя. Цього разу взяти участь в обговоренні актуальної проблеми вищої школи зголосилися представники 6 країн, делеговані 26 університетами та науковими установами України, Угорщини, Польщі, Румунії, Словацької і Чеської республік. Паралельно в рамках окремої міжнародної науково-практичної конференції своїми думками стосовно порушеної теми поділилися студенти, аспіранти і докторанти цих же країн.
Підвищення якості освіти - одна з умов Болонської системи європейських країн, до якої позаторік долучилася Україна. Суперечки стосовно того, наслідувати нам освітянський досвід Європи чи користуватися власним, тривають досі, однак не викликає сумнівів потреба впровадження новітніх інформаційних технологій в освітній процес. Адже час диктує свої умови, і сучасній молоді виявилося замало стандартного набору традиційних класичних методів викладання. Навіть якщо вони успішно випробувані не одним поколінням студентів.
Якими ж повинні бути сучасні лекції, практичні заняття та система оцінювання знань в університетах, - розмірковували учасники XIV Міжнародної науково-практичної конференції під назвою "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання фахівців на міжнародному ринку вищої освіти". Аби дати відповідь на це запитання, науковці Рівненського Національного університету водного господарства та природокористування вдалися до аналізу форм, методів та інтерактивних технологій викладання в кредитно-модульній системі організації навчального процесу.
За підрахунками професора Станіслава Гончарова, в українській системі вищої школи використовується понад 20 методів викладання. Кожен з них належить до вербальної чи невербальноїгрупи. І саме раціональне поєднання слова з унаочненими матеріалами за допомогою новітньої техніки є запорукою успіху в навчанні.
Учені зійшлися на думці, що найбільш прийнятним на сучасному етапі є інтерактивний метод студіювання, який передбачає безпосередній контакт викладача та учня. Втім, розробка науковців Закарпатського державного університету дозволяє застосовувати інтерактивність і в процесі дистанційного здобуття освіти. Директор навчально-наукового інституту інформаційних технологій ЗакДУ Оксана Ващук продемонструвала можливості програми М5 Аgent в електронному навчанні. Це технологія відомої фірми Місrоsоft, що дозволяє студенту користуватися послугами спеціальних агентів. Комп'ютерні персонажі з певним набором дій практично замінюють лектора. І таким чином електронне навчання стає більш реальним та персоніфікованим.
Розробку та впровадження інформаційних технологій у навчальний процес Закарпатський державний університет визначив власним пріоритетним напрямом розвитку та вітчизняної системи освіти загалом. За словами ректора Федора Ващука, це дало можливість його вишу зайняти гідне місце в умовах жорсткої конкуренції на ринку вищої освіти. Менш ніж за 10 років ЗакДУ пройшов еволюцію розвитку від школи-коледжу до вищого навчального закладу 4-го рівня акредитації. І сьогодні в університет їдуть переймати досвід впровадження мультимедійних технологій, електронних каталогів, автоматизації бібліотечних процесів представники провідних наукових установ України та близького зарубіжжя.
Але покращеною матеріально-технічною базою може похизуватися далеко не кожен навчальний заклад України. Аспірантка ЗакДУ Марія Менджул навела статистику, згідно з якою на 20 учнів та студентів вищих і середніх освітніх установ нашої країни припадає всього 1 комп'ютер. Тоді як у Франції чи США усі без винятку здобувачі освіти можуть користуватися комп'ютером та мережею Інтернет. Наші студенти недостатньо володіють іноземними мовами, що також заважає відкривати європейські горизонти. "Загалом якість української освіти за останні роки суттєво погіршилася", - констатувала на конференції начальник відділу гуманітарної освіти Міністерства вищої освіти і науки України Марина Юровська.
Отже, про достатню конкурентоспроможність вітчизняної вищої освіти на європейському та євроатлантичному рівнях говорити зарано. Хоча ставити перед собою недосяжну планку висот Кембриджу чи Сорбони також не варто. Ректор Кошицького технічного університету (Словацька Республіка) Юрай Сінай рекомендує вишам близько розташованих сусідніх країн об'єднува ти зусилля для покращення освіти та над силати пропозиції відповідним владний структурам щодо нормативно-правовогс вирішення проблем. А поки урядовці поряд з іншими опікуватимуться питанням розширення доступу усіх суб'єктів навчально-виховного процесу до сучасних світових навчальних і наукових інформаційних ресурсів, професорсько-викладацькому складу вузу доведеться дослухатися до вимог часу та поступово відмовлятися від академічного стилю подачі матеріалу на користь інтерактивних методик. До речі, студенти залюбки беруть участь у таких формах практичного всеобучу, як ділові ігри та мозкові штурми.
Дискусію викликало інше питання, а саме - інтерактивні методики викладання юридичних дисциплін. Новітніх технологій правознавці не цураються, але повністю відмовитися від класичного викладання вони, як і медики, не в змозі, оскільки самостійне вивчення матеріалу без практичних навиків тут неможливе. Заступник декана юридичного факультету університету м.Мішкольц (Угорщина) Еріка Вароді схвально відгукнулася про сучасну систему вищої освіти, але зазначила, що їхній факультет відмовився від запровадження умов Болонської декларації через невідповідність її ступеневих стандартів національним нормам. А тому угорські науковці застерігають своїх колег по той бік кордону не наслідувати сліпо європейський досвщ, а, вдосконалюючись, зберігати кращі вітчизняні здобутки.
Міжнародна науково-практична конференція тривала 3 дні. Протягом цього часу було заслухано та обговорено понад 20 доповідей і виступів. У рамках конференціїза участі українських та зарубіжних вузів-партнерів були проведені міжнародні виставки "Інновації у вищій освіті-2007", "Інформаційні технології в освіті", а також конкурс-виставка "Краща студентська мультимедійна конференція". Переможцями стали представники Закарпатського державного університету, Донбаського інституту техніки та менеджменту, Жешувської політехніки ім. І.Лукашевича (Польща), університету м. Мішкольц (Угорщина), Кошицького технічного університету та університету ім.П.Й.Шафарика в м.Кошице (Словаччина).
Лариса ЛИПКАНЬ, Ужгород
11 травня 2007р.
Теги: