Найкращий КВНник Студентської ліги України живе на Закарпатті (ФОТО)

- Михайле, розкажи, будь-ласка, як розпочинав грати в КВН і чи потрібно мати веселу вдачу, щоб розважати інших?

- Це важче, ніж бути актором, важче, ніж просто посміхатися. Щоб почати грати в КВН потрібно мати скоріш не веселу вдачу, а креативні ідеї, почуття гумору і вміння знаходити його там, де інші не бачать. Я починав ще у школі, коли сформувалася невеличка команда у мене в селі. Далі, коли вступив до університету на інженерно-технічний факультет, ми з хлопцями організували нову команду і назвали її "От Фонаря". Там і почалася моя так звана кар'єра КВНника. У мене було повно ентузіазму. По-перше, ми представляли факультет, по-друге я розвивав своє хобі до професіоналізму.

- Чим запам'ятався перший виступ?

- У 2007 році вперше виступили в ужгородському "Ювентусі", де відбувався кубок студентської ліги КВН. Емоції переповнювали, адже ми, нова команда, отримали перше місце, і показала себе з найкращого боку. Почути сотні усмішок стало для мене найважливішим завданням.

- Які закони чи принципи панують у клубі веселих та кмітливих?

- Скажу одразу, що існує топ-п'ятірка запитань, які не люблять КВНники. Це: скільки заробляють у КВН? Чи часто бачите Маслякова? Коли вас покажуть на телебаченні? Пожартуєте вже і зараз? Який анекдот найпопулярніший?

У КВН насправді потрібно викладатися на всі сто й перед туром присвячувати увесь свій вільний час тренуванням, жартам і акторській майстерності. Тому, коли я поза сценою, то жартую рідко. І взагалі, у житті я серйозна людина.Тому доводиться одягати й знімати маски, проявляючи оригінальність. Особливо цікавлюся біологією і програмуванням – там сміюся теж рідко.

- Чи часто доводиться імпровізувати на сцені? Розкажи про якісь курйозні випадки.

- Взагалі, КВН – це насамперед імпровізація, що й відрізняє його від акторської діяльності. У фільмах є конкретний сценарій і його можна відзняти декілька разів. У нас тільки один шанс розсмішити, до того ж квнщики готують тільки 50% номерів, решту доводиться вигадувати на ходу, чи за годину до виступу. Немає ні дублерів, ні запасних гравців.

Тому інколи бувають випадки, що жарти народжують на сцені, і, часто, саме вони "рвуть" народ. Також не потрібно забувати про повністю спонтанний конкурс капітанів чи навіть усім відому розминку.

Щодо курйозів, то в мене в житті їх дуже багато. Згадати бодай історію про гру з резерву "чорного" гумору. Ми були на виїзді у Пущі Водиці біля Києва, і в ніч перед виступом вирішили розважитися. Забавка називалася "Вектор", хтось був пультом, а інший – сліпим вектором. Гра полягала у тому, що вектор (ним був я) має рухатися туди, куди скаже інший гравець (пульт). Пульта відволікають інші учасники. І тому дуже важливо, щоб він не забував вчасно вказувати вектору на повороти. Колега забув. Я виступав із синцями на обличчі. Я прихильник "чорного" гумору, тому мене загримували і я все одно залишився задоволений. Бувало, що й спав під дванадцятьома ковдрами, грав годину у невидимі шахи, чи співав оду плінтусу. Намагаюся ламати стереотипи у поведінці.

- Чи очікував, що станеш одним із найкращих гравців студентської ліги в Україні?

- Це для мене було несподіванкою. Мені зателефонували друзі, що з Києва прийшов запит на мою біографію. А через кілька тижнів я уже тримав у руках грамоту від Асоціації КВН України. Чому нагородили мене – не здогадуюся, можливо я непогано засвітився на великій сцені, коли ми брали участь у всеукраїнських змаганнях.

- Яке місце в твоєму житті займатиме КВН у майбутньому? Можливо, бачиш якісь перспективи для перетворення хобі у професію?

- Ні, я хочу стати інженером. А жарти залишу для особистого задоволення. Хоча команду не думаю покидати. Доречі, я мабуть єдиний, хто не працює в сфері сміховинок. Всі мої колеги тамадують чи проводять корпоративи. Я залишаюся відданим сценічним КВНником.

Теги: КВН, Кушниця, Кушниця, От Фонаря, жарт

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати