Овочі і фрукти, м'ясні і молочні вироби, різноманітні консерви, продукція пасічників і виноробів, жива птиця, виноградні саджанці, товари народних промислів (вишивані, ткані, плетені і різьблені вироби) та навіть витвори ковалів й виноградні саджанці: на великому дводенному ринкові можна не лише запастися харчами.
Ужгород був ярмарковим містом з часів середньовіччя. Наприкінці XІV століття в Ужгороді ярмарки стали традиційними – вже у 1380-му році на міське торговище Ужгороду видав грамоту король Лайош І (Людвік І, або ж Великий чи Угорський, монарх Угорщини і Польщі), зазначає історик Йосип Кобаль. Відтоді ярмарки в місті були регулярними й все більш частими, з 1400-го року ярмарковим днем для міста став четвер. Варто зазначити, що торговища в Ужгороді набували навіть державного значення й проведення ярмарків в Ужгороді стимулювала імператриця Марія-Терезія, і в XVIII столітті вони набули найбільшого розквіту.
Нині традиції ужгородського ярмаркування продовжує "Золота осінь" - звична подія початку жовтня в Ужгороді, яка цьогоріч зібрала близько 270 учасників-торгівців не лише з Ужгородщини, але й інших районів краю. Ярмарок не обмежується тільки торговицею, а й передбачає й смакування різноманітними стравами і напоями та спілкування. Так, відкриваючи ярмарок разом з головою Закарпатської облради Іваном Балогою, міський голова Віктор Погорєлов побажав городянам та гостям міста не лише вдалих покупок, зокрема плодів нового врожаю, а й гарного відпочинку та приємних емоцій.
Триватиме ярмарок "Золота осінь", котрий, до речі, завершує заходи з відзначання Дня Ужгорода, до недільного вечора, повідомили Закарпаття онлайн у прес-службі Ужгородського міської ради.
01 жовтня 2011р.
Теги: ярмарок