Відкритий лист обласної архітектурно-художньої ради
Голові Закарпатської обласної ради Івану Балозі
Голові закарпатської державної адміністрації Олександру Ледиді
Головному архітектору Закарпатської області Андрієві Жизі
Церковні споруди є суттєвою складовою ландшафту Закарпатської області. Вони – незмінні оптичні домінанти середовища і привабливі культурні й туристичні об'єкти. Вони – втілена в матеріалі історія і справжні художні музеї.
На жаль, впрдовж останніх десятиліть в області не проводилася виважена, культурно і пам'ятково орієнтовано архітектурна політика, не діяли закони щодо охорони культурної спадщини, зате процвітала неконтрольована самодіяльність. Все це в умовах небувалого розмаху культового будівництва приводить до втрати архітектурної вартості споруд, до невмілого, естетично не вмотивованого розташування в середовищі, і зрештою до деградації самого середовища, до спотворення обличчя нашого краю.
"Творча" самодіяльність громад не має меж. Ігноруються історичні традиції, відсутнє шанобливе ставлення до стародавніх пам'яток, порушується елементарний смак, відчуття відповідності тих чи інших форм, кольорів, матеріалів. Якщо дерев'яна церква не потрапила в бляшаний панцир, то активність перекидається на церковну територію – охоронну зону пам'ятки: будуються незграбні каплиці або підсобні приміщення, помпезні цегляні, металеві огорожі, засклені ганки й портики, асфальтуються доріжки, на зелених схилах встановлюються бетонні сходи (Котельниця-Бистрий, Тишів, Негровець, Лазещина-Плитоватий, Чорна Тиса, Стебний, Буковець (Міжг.) та інші). Недоречно гігантські дзвіниці дисонують із забудовою сіл, знищують поле споглядання церков (Ракошино, Терново, Свалява-Бистрий).
Найновіша тенденція – втручання у зовнішній вигляд давніх мурованих церков, серед яких немало чудових, хоч і не облікованих, пам'яток. Витрачаються величезні кошти на спотворення найцінніших сільських чи міських церковних споруд. Архітектори давніх церков розробляли фахові проекти аж до найменших деталей. Нащадки сміливо нав'язують своє "розуміння" прекрасного. Архітектурно доречні форми старих куполів замінено блискучими цибулястими главами в Ставному, Лузі, Волосянці, Сускові, Нижніх Воротах, Лопухові, Широкому Лузі та інших селах, безповоротно знищено зовнішній вигляд і чудові різьблені двері цінної мурованої церкви 1762 р. в Порошкові.
Справжньою бідою новочасного оновлення дерев'яних і мурованих церков є перекривання дахів і куполів сліпучою жовтою, білою, синьою бляхою. Цей матеріал справляє враження невеликого вибуху, що буквально розриває гармонію споруди і природи. Невже віра вимагає таких фейерверків? Адже поруч у сусідніх країнах тиха молитвах лунає у спорудах, які позичили свої кольори в середовища і не сперечаються з природою – храмом Божим.
Зрештою всі ці архітектурні гріхи ріжуть очі й ображають людей з нормальним смаком, виставляють у смішному, недолугому світлі всіх мешканців краю і особливо всіх причетних до такої "творчості". Де вже тут мріяти про міжнародний туризм?
Обласна архітектурно-художня рада звертається до керівництва області, до преосвященних владик всіх єпархій з ініціативою докласти спільних узгоджених зусиль для унормування хаосу в царині сакрального будівництва, для святого пошанування культурної спадщини і уникання незважених перебудов, для діалогу з кращими фахівцями відносно нового церковного будівництва, що мало б черпати ідеї з місцевої архітектурної традиції і з новітніх досягнень світової архітектури. Спільними зусиллями ми зможемо зробити наш край кращим, уникнути відчуття провини за необов'язкові прикрі помилки і зберегти наші душі, золота віра в яких народжувалася без сліпучого блиску в маленьких дерев'яних церквах.
Архітектурно-художня рада при управлінні регіонального розвитку, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації
Олег Боршовський – заступник голови ради, заступник начальника управління.
Олена Стричик – секретар ради, заступник начальника відділу управління.
Василь Гецко – архітектор, голова Закарпатсього осередку (далі ЗО) Спілки дизайнерів України.
Едуард Джумурат – архітектор, головний інженер проекту ТОВ "СТС"
Іван Кліса – архітектор, член ЗО Національної спілки художників України.
Борис Кузьма – архітектор, заслужений художник України, голова ЗО Національної спілки художників України.
Володимир Лезу – архітектор, член ЗО Національної спілки художників України.
Володимир Микита – народний художник України, академік Національної академії мистецтв України.
Золтан Мичка – народний художник України, член ЗО Національної спілки художників України.
Іван Небесник – мистецтвознавець, заслужений працівник освіти України.
Михайло Приймич – мистецтвознавець, член ЗО Національної спілки художників України.
Михайло Сирохман – мистецтвознавець, викладач Закарпатського художнього інституту.
Василь Сідак – художник прикладного мистецтва, заслужений майстер народної творчості.
Василь Скакандій – народний художник України, член ЗО Національної спілки художників України.
Томаш Сопко – головний спеціаліст управління культури облдержадміністрації.
Василь Роман – скульптор, член ЗО Національної спілки художників України.