На ранчо закарпатського «губернатора» продемонстрували «різномовне» ходіння по розпеченому вугіллю (ФОТО)

Особливість цього сеансу вуглеходіння полягала в тому, що  під час  вуглеходіння  молитва-медитація до Духа Божого  та девіз вуглехідців "Я сильний духом!"  проводилися словацькою, угорською, румунською та, зрозуміло, українською мовами. Безпосередньо під час ходіння босоніж кількаметровою доріжкою розпеченої грані так само лунали народні мелодії зазначених національних меншин. А неповторного духу святові надала мелодія запального гуцульського аркана. Крім того, мабуть вперше вуглеходіння відбувалося вдень, при повному сонці, а не ввечері, коли контакт людини з вогнем налагоджується легше.

Після закінчення святкового вуглеходіння  прозвучала легендарна пісня "Верховино, світку ти наш", яку закарпатські вуглехідці з любові до рідної Землі, до рідного Краю прийняли за свій гімн.

Далі під спів  українських коломийок вуглехідці "танцювали" та проявляли свою майстерність на доріжці, що жевріла розпеченими жаринами, чим викликали неабияке зацікавлення збоку глядачів. Одна із глядачок зрештою не витримала і наважилася пройтися по розпеченому вугіллю. За допомого розробника закарпатської методики вуглеходіння Богдана Дикого вона кілька разів пройшлася по розпеченому вугіллі і була радісно здивована тим, як це, виявляється, просто і легко.

Гості та організатори фестивалю були приємно вражені, коли Генеральний консул Словацької Республіки  в Ужгороді Маріан Сладечек зазначив, що ходіння по розпеченому вугіллю було родзинкою цього фестивалю, а девіз вуглехідців "Я сильний духом!" припав йому до душі.