Журналіст розповів, що автостоп має певні правила, зокрема, зупиняти машині посеред траси заборонено, тож треба домовлятися з водіями на великих стоянках, де каміони відстоюються, а легкові авто заправляються.
"Відверто кажучи, автостоп - це не зовсім мій тип подорожі. Втім, оскільки іншого варіанту дістатися фестивалю на той момент не було, довелося ризикнути. Я з товаришем перетнув угорський кордон на поїзді, а далі – повна імпровізація та жодної витраченої копійки. Долати відстань у 1000 кілометрів за тридцять п'ять годин – це пригода. Переважну більшість шляху ми проїхали разом з водіями-далекобійниками, які їздять в Австрію. Загалом, ми зробили по п'ять пересадок. На табличці ми вказували назви міст, через які проходив наш маршрут – це допомагає водієві визначитися. Також, треба орієнтуватися де саме тебе залишить водій і бажано просити висаджувати автостопера на великій стоянці, де можна знайти наступну "попутку"", - поділився враженнями схильний до авантюр радіоведучий.
За словами Михайла Федора, в Європі людей, які мандрують автостопом, сприймають дуже спокійно. Закордоном це не рідкість, до того ж, чимало забезпечених європейців свого часу теж не гребували пересуванням задарма. "Головне, це ті враження та унікальні інтерв'ю зі світовими зірками джазу, які я звідти привіз. Приємно, що не витратив я на це майже ні копійки" - зауважив Михайло. До слова, квиток до Саалфелдена та назад міг би обійтися у більш, ніж 200 євро.
Вікторія Рижова, KarpatNews.in.ua