Від Підкарпатської Русі до незалежної Української держави. До 100-річчя народження Юліана Химинця

Юліан Химинець належить до когорти провідних українських громадсько-політичних діячів 30-90-х років XX ст. Доля його подібна до долі інших закарпатців, які народилися, вчилися, працювали у лоні різних держав, відтак змушені були емігрувати, зазнали чимало поневірянь по чужих землях, опинилися за океаном, де продовжували святу справу боротьби за незалежність України і дочекалися незалежності Української держави.

Від Підкарпатської Русі до незалежної Української держави. До 100-річчя народження Юліана Химинця

Народився Ю.Химинець 16 липня 1911р. у с. Підгоряни біля Мукачева. Закінчив початкову школу, а у 1922р. поступив до Мукачівської горожанської школи. У 1926р. поступив у державну торговельну академію в Мукачеві, яка щойно була перенесена сюди з Ужгорода.

Директором академії був А. Штефан, чудовий педагог, організатор і людина української орієнтації.

По закінченні академії за порадою професора Василя Чаплі Юліан з 1 грудня 1930р. був зарахований на посаду секретаря торговельної академії. Тільки влітку 1930 р. українська громадськість міста заснувала читальню "Просвіти", секретарем якої став Юліан Химинець. Через рік його обрано скарбником мукачівської "Просвіти" і він проводив активну діяльність зі збору   коштів для сплати найму приміщення, в якому збиралися просвітяни Мукачева.

У кінці 1932 р. заснував екзекутиву ОУН Закарпаття, робота в якій була поділена на легальну частину – її очолював Степан Росоха, і конспіративну ( мала політико-виховний напрямок) – її провідником був Ю. Химинець. Незважаючи на те, що в національному житті на цей час вже багато зробила "Просвіта" і Учительська громада, у політичному плані справи просувалися повільно. Два роки напруженої праці дали плоди: на 1 липня 1934р. вдалося організувати   величний   з'їзд   української   молоді   в   Мукачеві.   Це   був найбільший  з'їзд молоді  за  всю  історію  Закарпаття  (понад   10 тисяч учасників).   Багато   зусиль   для   успішного   проведення   з'їзду   доклав Ю. Химинець – секретар організаційного комітету. На з'їзді було прийнято ухвалу: "Закарпаття на нинішній день належить до Чехословаччини, але молодь Закарпаття не завагається ані на один момент прилучити його до українського материка Київ-Львів".

Юліан   Химинець   брав   також   активну   участь   у  величавому  Всепросвітянському з'їзді в Ужгороді 17 жовтня 1937р., залучивши чимало народовецької молоді краю.

У розпал національно-визвольних змагань, коли вже було чути гарячий подих      політичних перемін, Ю.Химинець разом із дружиною Марією (зі славної української родини Кедюличів) виїхав у квітні 1938р. до Праги, а у кінці вересня цього ж року – до Відня, де мав завдання створити закордонну групу сприяння Карпатській Україні. Тут він встановив зв'язки з Євгеном Скоцком – директором Української Пресової служби в Нью-Йорку, Юрієм Габовдою – провідником Української націоналістичної молоді в Америці, професором Миколою Беньом – членом проводу "Комітету оборони Карпатської України" та іншими. До групи 16 жовтня 1938р. приєднався Іван Рогач – представник Української Національної оборони в Ужгороді.

Віденська група, керована Ю.Химинцем, вела активну пропаганду української державності на Закарпатті, видавала інформаційний бюлетень, виступала по радіо, висилала меморандуми, телеграми урядам Західної Європи і Японії з проханнями захистити кордони Закарпаття тощо, а також сприяла появі книжки Ореста Чемеринського "Карпатська Україна", яка зробила добру справу для ознайомлення з проблемами Закарпаття німецьких політичних кіл та зарубіжної громадськості. О.Чемеринський був і автором програми дій на теренах Закарпаття під назвою "Платформа Закарпаття", якою активно користувалася група Ю.Химинця (Закордонна делегація Карпатської України).

Ю.Химинець упродовж жовтня 1938 - березня 1939 рр. виконував доручення А.Волошина, збирав різні дані щодо ставлення західних держав до Підкарпатської Русі – Карпатської України тощо. Він був свідком і учасником радісних і трагічних подій, пов'язаних із проголошенням незалежності Карпатської України та її окупації гортіївською Угорщиною. 17 березня вранці був захоплений терористами, кинутий у тюрму в Тячеві, катований, і тільки чудом врятувався і разом із письменником Уласом Самчуком повернувся до Хуста, звідки 29 березня 1939р. добрався до Відня. Тут він став головою допомогового комітету для біженців із Закарпаття, переправивши до Праги і Братислави близько 900 осіб.

Залишившись за кордоном, Ю.Химинець став студентом Віденського університету, кілька разів (у Берліні та Австрії) був арештований гестапо, після війни опинився в Інсбруку, де став секретарем Українського допомового комітету (головою комітету був відомий український письменник Іван Багряний), а дружина Юліана Марія – допомоговою референткою. Тут же закінчив свої університетські студії, захистив дисертацію на тему: "Форми організації большовицького господарства у 1917-1946 рр..", став доктором політології.

Аби   не   потрапити   до   рук   енкаведистів, Ю.Химинець разом з дружиною змушений був емігрувати до США.З 17 квітня 1948р. працював робітником  на  фабриці  і  закінчив  комерційний  коледж,  через  4  роки переселився до м. Елизабет,  згодом  – до Пассайку, а  у  1984р.  – м. Керганксон.   Відразу   по   переїзді   в   Америку   Ю.Химинець   активно включився в громадсько-культурне і політичне життя української діаспори. Самовіддано   працював  в   "Рідній   школі",  Українському   Конгресовому Комітеті Америки, Земляцькому Карпатському Союзі, головою якого був декілька років. Зібрав серед земляків-закарпатців та вихідців з інших регіонів України поважну суму на пам'ятник Тарасові Шевченку в Ужгороді, на розвиток Закарпатського об'єднання Товариства української мови імені Т.Шевченка, надіслав цінні книжки для бібліотеки Закарпатського крайового товариства "Просвіта" тощо.

Ю.Химинець – автор численних публіцистичних статей в українській пресі Америки та трьох поважних книжок з історії Закарпаття: "Мої спостереження із Закарпаття" (Нью-Йорк, 1984), "Закарпаття – земля Української держави" (Ужгород, 1991), "Тернистий шлях до України" (Ужгород, 1996), в яких висвітлено боротьбу закарпатців за волю, за своє національне ім'я і незалежну Українську державу.

Юліан Химинець у 1991р., уперше через 52 роки після вимушеного покинення рідної землі, побував у Закарпатті, взяв участь у Міжнародній науковій конференції в Ужгороді, виступив з доповіддю, зустрівся з громадсько-культурними, політичними діячами і вченими Срібної Землі.

Помер 17 червня 1994 року в м.Керґанксон, США.

Павло Федака, голова крайового товариства  "Просвіта",  доктор історичних наук

17 липня 2011р.

Теги: Юліан Химинець, Карпатська Україна, Карпатський Союз

НОВИНИ: Соціо

23:48
На Сумщині поліг Іван Андрухович із Лазещини на Рахівщині Фото новина
20:33
Війна: цьогоріч до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло туристичного збору на 32,7% більше, ніж торік
03:17
/ 1
Розвідник "Азіат"
20:26
/ 1
Від травм, отриманих у боях з окупантами, у лікарні помер Степан Куруц з Ракоша на Хустщині Фото новина
20:03
/ 1
На Харківщині поліг Михайло Мучичка з Ґоронди на Мукачівщині
19:35
/ 1
На війні з росією поліг Віталій Рішко з Дубового Фото новина
16:12
/ 12
За наслідками зустрічей в прокуратурі екоактивісти констатують бездіяльність правоохоронців щодо "вітрякового" злочину на полонині Руна Фото новинаВідео новина
22:15
/ 20
Зеленський призначив закарпатця Роберта Бровді командувачем Сил безпілотних систем
17:48
/ 1
У Петрівці Чопської громади у п'ятницю попрощаються з полеглим на Донеччині Святославом Рубішем Фото новина
16:23
У Верхньому Водяному на Рахівщині згоріла каплиця (РОЗШИРЕНО) Фото новина
12:00
Відкрито реєстрацію на перше заняття екоклубу в Ясінях на Рахівщині
19:50
Реєстрація на літні освітньо-природничі табори для дітей в Ужгороді
13:01
/ 1
Підтверджено загибель ще в липні 2024-го Олександра Басараби з Великого Бичкова на Рахівщині Фото новина
04:09
80 тис. грн на підтримку захисників зібрали в Ужгороді під час першого у сезоні велозаїзду "Big City Ride" Фото новина
02:28
/ 3
Обіцяні під парк "Чорні озера" в Ужгороді продовжують засипати сміттям Фото новинаВідео новина
01:18
/ 4
У Свалявському надлісництві продовжують рубку старовікового лісу під нову автодорогу від села Збини до гори Гостра і полонини Рівна
19:40
/ 1
У Мукачеві попрощаються з полеглим на війні Михайлом Ярошем Фото новина
13:22
Жителі Калин на Тячівщині, що відстоюють від ГЕСів Тересву, планують "антивітряковий" сімейний похід на Апецьку
12:45
На Закарпатті останній дзвінок прозвучав для 10 456 одинадцятикласників, в Ужгороді – для 993, у Мукачеві – для 659
20:10
/ 9
Незаконне будівництво вітряків на Руні триває. Держекоінспекція розпочне перевірку лише з понеділка Фото новинаВідео новина
17:41
/ 1
Міндовкілля видало наказ на перевірку забудови полонини Руна вітряками (ДОКУМЕНТ) Фото новинаВідео новина
11:56
Денні табори, екскурсійні тури, екоклуб: "Щасливі діти" розповіли про активне літо із проєктом "Зелені скарби Карпат"
11:14
/ 1
У Виноградові попрощаються з Василем Красним, що помер внаслідок важкого поранення Фото новина
23:04
/ 1
Підтверджено загибель на війні з росією Івана Кинча з Репинного Міжгірської громади, що вважався зниклим безвісти з листопада 2024-го Фото новина
00:30
/ 12
Голова Держаудитслужби представила в Ужгороді нового керівника Управління в Закарпатській області Красиленка Фото новина
» Всі новини