Доповідачами виступили Володимир Закурений (перший заступник голови облради), Павло Черевко (голова постійної комісії обласної ради з питань регламенту, депутатської етики та адміністративно-територіального устрою), Мирослава Лендьел (доцент кафедри політології УжНУ), Михайло Лаба (Невицький сільський голова Ужгородського району), Хома Олексик (заступник декана юридичного факультету ЗакДУ), Василь Губаль (голова Хустської райради), Михайло Попович ( керуючий справами виконавчого апарату облради ).
Без реформування місцевого самоврядування інші реформи, які проводяться в Україні, не матимуть достатньої ефективності - ця теза пройшла червоною ниткою через більшість доповідей. Наголошувалось, що головний принцип самоврядного реформування – децентралізація влади. Оскільки за існуючої системи державотворення - управління занадто сконцентроване в центрі, відповідно не вистачає ресурсів на місцях, а звідси - послаблене функціонування влади, різні суперечності, відчуження людей від влади і т.п.
Як підкреслив Володимир Закурений, прийнята у 1996 році Конституція України зафіксувала низку принципових положень про форми організації місцевого самоврядування, його співвідношення з органами державної влади, які були відтак конкретизовані у законах України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації в Україні". Однак сьогодні вони викликають великі дискусії як в наукових колах, так і в муніципальних. Тому справді слушною є розробка цілісного законопроекту, який би регулював і визначав відносини у сфері місцевого самоврядування. Сьогодні в Україні є політична воля і команда, яка може цю реформу реалізувати. Та потрібні підтримка на місцях і розуміння її людьми.
За словами Павла Черевка, завжди є поле для пошуку і реалізації. Та обґрунтував необхідність проведення кардинальних перетворень у галузі ЖКГ і тарифної політики.
Мирослава Лендьел зосередила увагу присутніх серед інших і на такому аспекті самоврядного реформування як проведення адміністративно-територіальної реформи. В цьому контексті, на її переконання, слід уважніше придивитися до світового досвіду, приміром, до досвіду сусідньої Польщі, яка державотворення починала з нуля, спочатку взявши за основу Закон про основи місцевого самоврядування СССР і одночасно вивчаючи по всій Європі кращі приклади діяльності місцевого самоврядування, трансформувала їх під свої реалії. Головні напрямки її реформ були зосереджені на більш ефективному наданні соціальних послуг населенню в охороні здоров'я, в освіті, в комунальній сфері, налагодженні ефективного зворотного зв'язку між органами влади та громадянами. Та закликала працювати в цьому напрямку. Відтак окреслила базові критерії організації влади на місцях за класичною моделлю, яка створена в Європі.
На думку Михайла Лаби перед місцевим самоврядуванням України постали виклики, які потребують ефективного та швидкого реагування. Не секрет, що бюджетна система нашої держави була сформована так, що чим більше надходжень до місцевого бюджету поступало за рахунок внутрішніх джерел, тим більше вилучень проводилось в наступному бюджетному році. І навпаки. Іншими словами, держава підтримувала не самодостатні, а дотаційні територіальні громади. Тому головними джерелами фінансових ресурсів самоврядної території мають бути місцеві податки та збори, податкові розщеплення, загальні та цільові гранти, щоб зароблені громадою кошти залишалися на місцях. Далі він розповів про досвід Німеччини, де побував нещодавно, яка на законодавчому рівні розробила тарифи за послуги, що надаються громаді. Цей досвід допомагає якісно виконувати повноваження органам місцевого самоврядування і він вартує вивчення. Необхідно також, за словами Михайла Михайловича, в ході адміністративно-територіальної реформи "ущільнити" населені пункти. Оскільки вижити зможуть лише ті, де є розбудована інфраструктура. Інші - приречені. Доцільно також, за словами доповідача, звернути увагу на фаховий рівень керівників органів місцевого самоврядування, наявність ініціативи муніципальних службовців - це об'єктивне веління часу.
Хома Олексик має чималий досвід роботи в органах влади. Тож пересвідчився, що ставлення до органів місцевого самоврядування в нашій країні є упередженим і з елементами недовіри. З одного боку . З іншого - самі представники місцевих громад не проявляють достатньої ініціативи у пошуках фінансових джерел для забезпечення реальної самоврядності. На його тверде переконання, збудувати справжню й міцну державу можна при створенні ефективної місцевої влади. Тому запропонував розглядати взаємовідносини між центральною владою та місцевим самоврядуванням через призму реального функціонування механізмів самоврядності з достатніми для цього ресурсами. Реальним шляхом для вирішення цієї комплексної проблеми може бути законодавче та організаційне впровадження одноканальної системи формування бюджетів усіх рівнів з відмовою від нині діючих дотацій, субсидій, субвенцій і т.д.
Василь Губаль звернув увагу присутніх на оптимізацію освіти, медицини, культури, яку переживає нині наша країна. Якщо керівництво від освіти все ж прислухається до думки територіальних громад, - зазначив він, - то цього не скажеш про керівництво від культури і медицини. Клуби та ФАПи насправді передаються чиновникам в руки. Від тепер ні сільський голова, ні громада не мають жодного впливу на все, що відбувається з цими закладами. У результаті, медична допомога буде ще далі від народу, постраждає і якісне надання медичних послуг сільським жителям, а молодь проводитиме свій час у барах. Тому Василь Іванович за визнання самостійності місцевих органів у вирішенні питань, що входять до їхньої компетенції, не заперечує можливості здійснення адміністративного, судового та фінансового контролю за їхньою діяльністю з боку центральної влади. Тобто, він за модель партнерства.
Михайло Попович зазначив, що становлення місцевого самоврядування – особлива сторінка в історії українського державотворення. Довелося пережити непрості, а часом і драматичні події та обставини, поки воно набуло теперішнього стану. Але і це ще не та якість, яка потрібна суспільству в контексті євроінтеграції України, - наголосив він та зробив екскурс місцевого врядування від радянської моделі організації влади, за якої управління на місцях формально належало не територіальним громадам, а місцевим Радам народних депутатів, що разом із Верховною Радою України входили до єдиної ієрархічної системи органів державної влади. Тож поняття "місцеве самоврядування", - мовив він, - досить часто ототожнювалося з поняттями "місцеві органи влади", "органи місцевого самоврядування". Тим не менше, влада розгортала мережу різних суспільних організацій,спілок, починаючи від піонерських таборів, комсомолу до трудових об'єднань. Їх творили ініціативні люди. Тому, за словами Михайла Поповича, сьогодні слід уважніше придивитися до світового досвіду, врахувати свій, набутий, поєднати їх і напрацювати чітку модель реорганізації муніципальної влади. Щоб вона мала повноваження та ресурс для їх виконання. І дуже важливо - заохотити людей стати безпосередніми учасниками цієї реформи.
У залі наголошувалось на тому, що розвиток ефективної системи місцевого самоврядування передбачає вирішення цілого ряду як теоретичних, так і практичних проблем. Насамперед необхідно удосконалити інститут місцевого самоврядування, піднести його на якісно новий рівень.
Обговорення питання показало: розвиток регіонів, децентралізація влади та професійність служби в органах місцевого самоврядування повинні впроваджуватися в життя настирливо. Адже, як підсумував Володимир Петрович, не секрет, що для частини обраних торік керівників органів місцевого самоврядування такі важливі питання, як освіта, охорона здоров'я, ЖКГ, земельне питання стали важким, навіть не підйомним тягарем. Тому в ході реформування місцевого самоврядування гранично актуалізує питання кадрового забезпечення цього поважного корпусу, особливо нижніх рівнів, де кар'єру посадовець починає з моменту волевиявлення народу. У результаті – маємо те, що маємо. Тому майбутній нормативно-правовий акт самоврядності повинен створити умови для повноцінного вирішення проблем більшості громадян на рівні територіальної громади. Адже Україна обрала для себе європейський шлях розвитку. І він є незворотнім.
За результатами обговорення учасники розробили рекомендації, які будуть передані на розгляд Ради регіонів та Адміністрації Президента.
наука 2011-07-07 / 12:14:00
Де рекомендації?Організація такого важливого заходу на "нулі". Невже не має на Закарпатті фаховців у даній сфері?