Там, де провалюється земля
В селищі Солотвино, що в Тячівському районі Закарпаття, сіль видобували століттями. Це відбилося і в його назві. Але останніми роками солотвинці жили немовби на вулкані. З тією лише відмінністю, що тут земля не вибухає, а провалюється. На місці гірничих виробок почала осідати земля...
Стратегічно важливе державне підприємство потрапило в скруту. Через зниження обсягу солевидобутку підприємство солекопів ледь виживало. Зрештою, з'явилися проблеми, невідомі раніше: солекопальні катастрофічно заливало водою. Виробництво позаторік остаточно зупинилося, близько півтори тисячі людей втратили роботу.
Це – ще не всі біди селища. З 2004 року на місці гірничих виробок-порожнин, затоплених водою, наростаючими темпами утворюються карстові провалля. Глибочезні ями охоплюють значну частину селища. У січні цього року чергове провалля в районі вентиляційного ствола шахти № 8 зруйнувало електропідстанцію та компресорну солерудника. У зоні небезпечних геологічних процесів опинилися житлові будинки, системи водозабезпечення і водовідведення, лінії електропостачання та інженерні мережі.
Вердикт фахівців суворий: одному п'ятиповерховому житловому будинку та п'ятьом двоповерховим, 15 індивідуальним оселям солотвинців загрожує реальна небезпека. Загалом у тих 133 помешканнях, які перебувають у зоні проваль, проживають 327 осіб.
Найперше – подбати про житло
Уряд не кинув солотвинців напризволяще. Прийнято рішення про виділення 149 млн. 556 тис. грн. з державного бюджету. Більша частина цих коштів перерахована закарпатцям ще наприкінці березня. Позаду залишилися й пошуки ділянки для переселення людей.
Місцем, яке прийме майбутніх новоселів, стане село Теребля в тому ж Тячівському районі. Сюди 15 червня приїхав голова Закарпатської облдержадміністрації Олександр Ледида. Спільно з керівниками району він оглянув ділянку, де невдовзі розпочнуть роботи зі зведення житла та соціальної інфраструктури для людей із небезпечної зони.
– Заплановане соціальне будівництво вимагало розширення меж Тереблі на 592, 6 га. Є вже і згода громади, і рішення місцевої та районної рад. У першу чергу зводитимемо житло для солотвинських сімей із ділянок, що в зоні ризику. Загальна площа квартир, індивідуальних будинків становитиме понад 8,5 тис. квадратних метрів, – сказав начальник обласного управління промисловості та розвитку інфраструктури Віктор Лукеча.
– Втілення в життя урядової програми відбуватиметься поетапно, – сказав під час поїздки до села на Тячівщині голова облдержадміністрації Олександр Ледида. – Головне на цьому етапі – погодження проектно-кошторисної документації та проведення тендерів на забудову. Але маємо і доручення, яке під час нещодавнього візиту в область дав Президент України Віктор Янукович – зберегти в Закарпатті солевидобувну галузь. Тож другим етапом урядової програми, під яку уряд передбачає виділити понад 700 млн. грн., стане налагодження роботи підприємства. Воно видаватиме нагора високоякісну кам'яну сіль. Запасів є достатньо, адже поблизу Тереблі знаходиться геологічна шапка покладів цих корисних копалин.
Імпульс для Тереблянської долини
Як повідомив пізніше кореспонденту заступник голови Тячівської райдержадміністрації Іван Дьолог, затрати будуть не такими вже й великими, адже сіль знаходиться на глибинах від 5 до 30 метрів. Це зменшує вартість гірничих робіт.
Є й ще один, не менш важливий аспект. Адже Теребля, куди планується переселити людей із небезпечних ділянок Солотвина, зможе зосередити в собі не лише сучасне виробництво зі створенням близько 2 тис. робочих місць, а й стати рекреаційним центром. Тут сьогодні вже діє дільнична лікарня. Якщо відновиться солевидобування, то з'являться можливості налагодити роботу закладу з алергологічним профілем. Він замінить собою відомі в Україні та за її межами дві солотвинські підземні лікарні. Сьогодні вони не працюють у звичному режимі, хоча тисячі людей потребують "соляного" лікування під землею.
– У Тереблі розвідано значні запаси термальних вод, які здатні зцілювати людей, – додав той же Іван Дьолог. – Тут у жалюгідному стані аж два санаторії, робота яких обов'язково відновиться з уведенням у дію майбутнього соціально-виробничого вузла. Це і навколишні села отримають могутній імпульс розвитку.
Корінні ж тереблянці сподіваються, що з початком майбутнього масштабного будівництва, нарешті, перестане бути довгобудом школа. Зведення споруди на 700 місць, розпочате ще в радянські часи, заморозили ще у 1994-му. З реальними фінансовими можливостями і школу завершать, і новий дошкільний навчальний заклад збудують. Принаймні, в цьому селян запевнило обласне і районне керівництво.