Наймолодшим читачам п. Олена підготувала плеяду родзинок-цікавинок із різних дитячих ситуацій, а найцікавіше те, що висвітлені моменти у віршах є з автобіографічною основою, орнаментовані, звичайно ж, мереживом фантазії.
Книжечка "Про кицю Маркізу" у стилі дитячої оповіді відкриває перед малятами котячий світ серед людського побуту. Зовнішність, звички та поведінка головної героїні поетичної оповідки – Маркізи не залишить нікого байдужим, а те, що кицюня врятувала життя господині, взагалі гідне подиву й поваги до братів наших менших:
По хазяйці киця скаче
І так гірко-гірко плаче...
...Потім думала недовго,
Скочила на сате горло
І хазяйку побудила!
Та, жахнувшись, зрозуміла.
Швидко двері відімкнула,
Вікна навстіж розчахнула.
Щоби дим пішов із хати,
Довго мусили чекати.
З реалістичною точністю п. Олена передає римованими рядками усю багатогранність співіснування кішки та людини. Чотирилапа улюблениця є повноправним членом сім'ї, зі своїми правами та привілеями, а також зі своїми кицьками-дітками, якими кільканадцять разів за усе своє котяче життя обдаровувала хазяїв.
Друга збірочка "Ішов лісом їжачок", що майже слідом вийшла за попередньою, усіяна перлинками дитячого світобачення:
... Ну, кому тут років сім?
Дві Марічки – семилітки
Посміхнулися до тітки.
А Оленці на той час
Тільки шість було якраз.
Щоб від них не відставати,
Довелося схитрувати,
Ніби їй давно вже сім –
Час до школи вже усім.
("Цокотушки")
Цілу історію полювання хазяйки на мишку і прояв нею людського милосердя й доброти до сіренької манюні представлено у вірші "Допитлива мишка":
Було тихо, всі ще спали.
Захотілось випить кави,
Тож на кухню рано-вранці,
Натягнувши теплі капці,
Я тихенько увійшла,
Чую, я тут не сама.
Ще хтось порається поруч
На поличці, що ліворуч.
...Взяла мишку я за хвіст,
Піднялася в повен зріст,
Подивилась їй у очі,
А вона так жити хоче!
Реалістичність та легкість оповіді привертає увагу, вгамовуючи цікавість. Отож, діточки, беріться за книжечки!
Наталія ГУМЕН-БІЛАНИЧ,"Срібна Земля"