Чи стане закарпатська Міжгірщина туристичною Меккою в Українських Карпатах?

В багатьох країнах колишнього соцтабору туризм забезпечує 15-30 відсотків валового національного доходу. За даними Міжнародної ради з подорожей і туризму в 2009 році в галузі туріндустрії було зайнято більше 73 млн. осіб, а в суміжних з нею сферах трудилось ще понад 215 млн. Тож не дивно, що чимало держав світу визначили для себе туризм особливо пріоритетним напрямком соціально-економічного розвою.

Останнім часом набув подальшого розвитку в ряді країн ЄС так званий сільський "зелений" туризм. Сьогодні саме він вважається найбільш перспективною справою, за втілення в життя якої можна забезпечити належний соціально-економічний розвиток віддалених сільських, гірських регіонів, як, приміром, наша Верховина, так як туризм є додатковим джерелом створення робочих місць. У тому числі, що дуже важливо, для молоді.

По-перше, відпадає необхідність шукати більш економічно привабливі місця проживання. По-друге, жителі вищезгаданих регіонів за туризму більш ефективно використовують природно-людські ресурси, а також багатства флори і фауни. По-третє, якісно налагоджена турсправа в цих регіонах особливо стимулює відродження подекуди призабутих народних ремесел, прабатьківських традицій, обрядів і звичаєвостей. Тож не дивно, що за збільшенням робочих місць туризм у 1,5 раза перевищує цей середньогалузевий показник в інших сферах економічної діяльності тієї чи іншої країни.

Важливим є й те, що за розвитку туризму держава більш ефективно використовує наявні рекреаційні ресурси. Тобто, туристи платять за надані їм турпослуги, регіон чи країна за цього отримують прибутки, зберігаючи при цьому свої природні, культурні та історичні цінності, водночас пропагуючи свої духовно-культурні надбання, пам'ятки історії і культури, дерев'яного зодчества.

За цього туризм є єдиною рушійною силою як економічної підойми, так і покращення добробуту населення, в даному випадку наших горян. Тим паче, що навіть в умовах економічної кризи в цій галузі витрати на створення одного робочого місця у 15 разів менші, ніж у промисловості, а оборотність капіталу в 3,2 раза вища за таку в інших галузях народного господарства. Отже, туризм є по праву особливо перспективним для його розвою на теренах Українських Карпат, Срібної землі і зеленоокої Міжгірщини в тому числі.

При цьому не слід забувати, як би ми не називали наш край, що би ми не розказували про його туристично-рекреаційні принади, Міжгір'я і Міжгірщина в цілому не скоро стануть туристичними центрами державного і світового рівнів. Без активізації дій у напрямку розвитку туризму, його популяризації, доброї волі і всестороннього сприяння місцевої влади. Хоч, наголошую, маємо для цього необхідні передумови. Неперевершену за своєю красою природу, чудові краєвиди, які вигравають різними барвами за будь-якої пори року. Та щонайперше, Міжгірщина має гарні перспективи за розвитку зимових видів спорту та гірськолижного туризму. Адже для будівництва гірськолижних трас у нас набагато кращі умови від того ж таки Буковеля. Зокрема, на північних схилах Боржавської полонини середні висоти гірських вершин складають 1400-1500 м над рівнем моря, а перепади висот між ними коливаються в межах 300-800 м. До туроб'єктів можна обладнати зручні під'їзні дороги, що також важливо для розвитку даної справи в краї.

До речі, в розвитку турсправи в районі ми вже маємо непогані результати. З ініціативи місцевих підприємців та залучення коштів з інших регіонів України в районі вже створено потужну матеріально-технічну базу туріндустрії: 12 гірськолижних витягів з перепадами висот до 500 м, у тому числі три крісельні. На одній із цих трас обладнана система штучного засніження. У райцентрі введено в експлуатацію плавальний басейн — один з кращих в області.

Вже сьогодні чудові бази відпочинку "Кам'янка", "Арніка", "Синевирське озеро", "Карпати", "Ізки", "Шепіт Карпат", "Трембіта", "Горянка", "Подобовець-2000" та інші можуть прийняти більше 1000 відпочиваючих осіб мандрівного люду. Впевнений, що найближчим часом кількість місць у туріндустрії краю зросте до 2000 і більше. Все це якнайкраще говорить про те, що ми таки маємо чудові перспективи для розвитку турсправи в краї. Звичайно, якщо успішно вирішуватимуться питання, пов'язані із розвоєм турсправи на теренах Верховини.

В першу чергу це стосується виділення земельних ділянок під туроб'єкти, канатні дороги, надання відповідного статусу гірськолижним трасам, забезпечення належного розвитку турінфраструктури і, звичайно, першочергового фінансування тих об'єктів, які вже діють. Важливо, щоби вони ефектно вписались у загальноверховинський пейзаж. Оскільки завантаженість існуючого туристичного ресурсу на сьогоднішній день ще не задовольняє його власників, слід більше уваги приділяти рекламній справі, зокрема, через Інтернет, ЗМІ, виготовлену друковану продукцію і т. п. Хоч і це вже на туристичній ниві Срібної землі пройдений етап. Треба шукати щось нове...

В Ужгороді щороку проводиться виставка — "Турєвро-центр Закарпаття". Здавалось би, що цей захід стане важливим інструментом підойми турсправи на якісно новий рівень. Однак цього не сталось. Зійдуться сюди власники туроб'єктів, поговорять про свої проблеми, відведуть душу в місті над Ужем і на цьому все закінчується. Хіба що складуть ще кілька угод на надання турпослуг. Так само немає відповідної віддачі і від фестивалів, які скоро проводитимемо не тільки в містах, райцентрах та селах, а й на присілках, але туристів у краї більше не стало. Можливо, на фестини запрошуємо не тих людей?..

Впевнений, що настав час переходити від стереотипів у цій справі. Інакше ми ніколи не складемо гідну конкуренцію нашим сусідам: львів'янам, іванофранківцям та зарубіжним сусідам. Нині туристичний люд можна зацікавити тільки належною організацією туристично-спортивних заходів, які б мали розголос не лише на теренах України, а й у країнах СНД, близького і далекого зарубіжжя. Щось на кшталт тих змагань, які організували в Міжгір'ї знані українські аси авіамодельного спорту син і батько — Віталій і Олександр Дорошенки. Нещодавно вони в Києві посіли 12 сходинку на чемпіонаті світу з авіамодельного спорту з-поміж 50 команд-учасниць.

Такі заходи одразу б привернули увагу спортивно-туристичного люду із усіх-усюд, а також забезпечили серйозні фінансові вливання у цю галузь. Хочу сказати, що райдержадміністрація і райрада активно підтримують ініціативи власників туроб'єктів щодо проведення низки цікавих туристично-спортивних заходів. Лиш би вони сприяли розвитку туризму в краї. Так, на зимовий сезон 2011-2012 рр. заплановано провести відкриту першість України з гірських лиж серед любителів зимових видів спорту під назвою "Золото Верховини". Щось на зразок відомих змагань на кубки світу з обов'язковим врученням гарних призів і, звісно, перехідного кубка.

Оргкомітет з підготовки і проведення даної спортивно-туристичної новинки на теренах Верховини вже плідно працює над втіленням в життя задуманого. Приємно відзначити, що цією справою серйозно зацікавились не лише власники ряду туристичних об'єктів, а й любителі зимових видів спорту. Адже зрозуміло, що гірськолижний спорт і туризм — це два крила птаха майбутнього нашого краю.

Теги: туризм, Міжгірщина, рекреаційний

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати