Головними учасниками розмови цього разу стали Віктор Щадей, секретар Ужгородської міської ради та Олександр Шеба, головний архітектор Ужгорода. Саме до них була прикута основна увага, оскільки саме інформації про дії влади передусім бракує громадськості, через що частіше всього доводиться чути докори про її бездіяльність.
Долучилися до диспуту й учасники попереднього обговорення цієї болючої теми: мистецтвознавець Михайло Сирохман, журналістка Вікторія Рижова, зав кафедрою туризму УжНУ Федір Шандор та історик, професор УжНУ Роман Офіцинський.
Олександр Шеба одразу ж окреслив схему вирішення проблемних ситуацій: „треба спочатку зрозуміти, чому вона виникла, напрацювати певний план дій з метою її вирішення і потім поступово і планомірно їх здійснювати". Щодо історичного обличчя Ужгорода, то тут пан Олександр окреслив кілька руйнівних етапів в історії міста: після '44 року спотворила старі будівлі соціалістична епоха, далі, вже після '94 року, коли почалася шалена приватизація, „весь історичний центр міста розійшовся по приватним рукам і, відповідно, місто втратило можливість контролювати усі подальші руйнівні процеси", і завершальним ударом стали неконтрольовані реконструкції.
Віктор Щадей наголосив на можливості обговорення практичних шляхів вирішення проблемних точок у місті. Він розповів про протистояння, яке виникло між громадськістю міста та підприємцями: „З одного боку громадськість вимагає від нас якихось кроків і ми готові йти назустріч, та натикаємося на те, що підприємці звертаються в прокуратуру, використовують різні важелі юридичного впливу, аби захистити, як їм здається, правильне розташування тих же білбордів".
Переходячи безпосередньо до конкретних випадків, зокрема вивісок, які спотворюють історичну частину міста, Олександр Шеба розповів, що міською архітектурою вже підготоване положення про порядок розміщення вивісок. Положення увібрало в себе найкращі рішення в цьому питанні, як є по Україні і чекає на своє прийняття на сесії міськради. Та ще перед прийняттям це проект положення протягом тижня буде опубліковано на сайті міськради і ужгородці зможуть з ним ознайомитися. Та до цього часу влада протистояла вивіскам, які псують картину міста, в „ручному режимі": шляхом переконання було знято доволі багато вивісок, до прикладу вивіску на вул Волошина про „Горящі тури". І наголосив на тому, що „міська влада не вправі якимось чином ревізувати закони, які діють на рівні держави. На рівні держави органом, який захищає культурну спадщину, є орган охорони культурної спадщини".
Стосовно білбордів, зокрема подвійного білборду на площі Петефі, головний архітектор сказав, що білборди розташовуються на певний час. Після закінчення терміну оренди земельною ділянкою білборд демонтують, „продовжувати термін того рекламоносія ніхто не буде", – додав він. За останні 6 місяців, як додав Віктор Щадей, жодного дозволу на нові білборди видано не було.
Найважчим завданням Олександр Шеба назвав позбавлення історичного серця міста наслідків „туалетної архітектури". „Поки що є тільки один об'єкт, по якому ми домовилися з власниками і вони підписали охоронні зобов'язання, Під час реконструкції фони повертатимуть будинку згідно фотофіксації старий вигляд фасаду. Та це була просто домовленість, а якихось важелів впливу у нас поки що нема", – сказав пан Шеба. Сьогодні актуальною є проблема повернути старі обличчя фасадів, які були реконструйовано та облицьовано туалетною плиткою, і зробити це згідно абсолютно всіх дозволів. „На щастя, – додав пан Шеба, – немає таких будівель, які б не міняли власників... і на цьому етапі ми можемо висувати певні вимоги. А у нас, на щастя, фотофіксація майже всіх об'єктів є". Наші підприємці, переконаний головний архітектор, повинн зрозуміти те, що давно зрозуміли підприємці в Європі: гарно відреставрований історичний об'єкт є набагато дорожчим і престижнішим за недолугу реконструкцію з пластиковими вікнами та модною венеціанською штукатуркою. „Воля міської ради і бажання виправити помилки, які досягли наші попедники, та й ми десь допустили, є", – додав Олександр Шеба.
До слова, Олександр Шеба сказав, що місту вдалося відстояти старий район міста Галагов від таких популярних нині реконструкцій першого поверху будинку. „В 2000 році ми прийняли закон про повну заборону на реконстукції перших поверхів на весь Галагов. Ми його визначили пам'яткою архітектури і це його врятувало.Якби цього не було зпроблено, повірте, він би сьогодні виглядав так само, як і проспект", – сказав архітектор.
Насамкінець учасники зістрічі домовилися запросити на третій етап обговорення до прес-центру представників обласної влади, аби, з проекцією на обласний центр Закарпаття, почути від неї, що можливо зробити і що вже реально робиться в плані збереження його історичного обличчя...
