Неймовірну історію нашого земляка-гітариста розповів на прес-конференції академік-україніст з Пряшева Микола Мушинка, який вже підготував про нього книжку, котра незабаром вийде українською та чеською мовами.
Коротка ця майже детективна історія виглядає так: Степан Рак – син медсестри Чехословацького армійського корпуса в СРСР Василини Сливки (1924-1992) із села Олександрівка Хустського району та танкіста цього ж корпусу Володимира Закалянського, який під час війни пропав безвісті. Степан народився 8 серпня 1945 року в Празі. Коли дитині було вісім місяців, мати залишила її у подруги в Празі і поїхала провідати батьків в Олександрівку. Адже не бачила їх чотири роки, після того, як у 1941 році нелегально перейшла до Радянського Союзу і там потрапила до концтаборів.
По дорозі у Чопі молода жінка задрімала на вокзалі і в неї викрали валізу з усіма документами. На біду, на той час визначилася геополітична ситуація -- Закарпаття опинилося в СРСР, і кордони герметично замкнулися. Василина опинилася знову в Радянському Союзі і знову без документів, а її восьмимісячний син – у Чехословаччині.
Дитина в Празі захворіла, тож подруга принесла її в лікарню без жодних документів. Сама ж невдовзі вийшла заміж і змінила прізвище. Всі потуги Василини нав'язати з нею контакт через радянські органи та Червоний хрест виявились марними. Після видужання дитину передали з лікарні в дитячий притулок, де через рік її усиновила чеська бездітна сім'я Раків. У них вона знайшла ідеальне сімейне середовище.
Мати Василина аж у 1948 році розшукала сина і, ясна річ, хотіла її забрати. Але прийомні батьки навідріз відмовилися віддати дитину, бо вже до неї звикли. До того ж, закон був на їхньому боці.
Про все це Степан довідався зовсім недавно -- після смерті матері (як виявилося, прийомної) з її прощального листа. Здібний до музики хлопець закінчив середню музичну школу, Празьку консерваторію та музичний факультет Академії музичного та театрального мистецтва в Празі, спеціалізуючись грі на класичній гітарі. Він – автор багатьох музичних композицій (має півсотню записаних концертів на компакт-дисках), а в грі на гітарі його вважають неперевершеним віртуозом. Термін „тремоло Рака" в гітарному мистецтві стало синонімом абсолютної досконалості.
При Празькій Академії музичного мистецтва С. Рак заснував відділ гри на гітарі і став першим її професором в Чехії. Подібні відділи та курси він заснував в Голландії, США, Канаді, Австралії та інших країнах. За його підручником вивчають гру на гітарі в багатьох країнах.
З авторськими концертами об'їздив 70 країн. Його концерт „Слава Коменському" (Vivat Comenius) (співвиконавцем якого є Альфред Стрейчек) був нагороджений Премією ЮНЕСКО і був виконаний 600 разів у 32 країнах.
В Україні Рак виступав неодноразово. Наприклад, після концерту в Харкові вдячні слухачі винесли його зі сцени на руках. А от на батьківщині своїх справжніх батьків ніколи не був. Тому його перший приїзд є дуже для нього хвилюючим. Зі своїм найвідомішим концертом "Слава Коменському" Степан Рак виступить у Закарпатській обласній філармонії (25 травня), в Хустській школі мистецтв (26 травня), в Мукачівській школі мистецтв (27 травня). Ясна річ, відвідає могилу матері в Буштині, поспілкується зі своїм братом Володимиром та сестрою Любою, про яких довідався зовсім недавно. Концерти будуть безгонорарними і вхід на них є вільним. Це знак вдячності до землі його батьків. Окрім того, уславлений музикант проведе майстер-клас для бажаючих і зустрінеться з журналістами.