24-річна Емілія подала документи в Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді.
— Шукали підтвердження, що моя бабуся була угорка. Подавали її свідоцтво про народження, шкільний табель угорської школи. У консульстві сказали, питання про громадянство вирішують три місяці. Але треба знати угорську. Це дасть мені можливість отримати дозвіл на роботу в Угорщині. Легше буде її знайти і в будь-якій іншій країні Євросоюзу. В Ужгороді працюю медсестрою за 1300 гривень.
На Закарпатті чимало людей мають статус закордонних угорців — так званий "зелений паспорт". Він дозволяє отримувати Шенгенську візу без запрошення.
64-річний Микола Павлович із Ямпільського району Вінниччини має два громадянства: України та Молдови.
— Я родом із містечка Отач у Молдавії. Ще як малим був, батьки переїхали на Вінниччину до діда й баби по маминій лінії, — каже. — Всігда считав себе українцем. Після строїтєльного факультету поїхав на роботу в Кишеньов. 1989-го, коли Союз почті розпався, можна було вибрати, гражданіном якої держави хочеш бути. Жінка порадила взяти молдовський паспорт, бо з ним легше поїхати за кордон. Ми з братом подалися на заробітки до Польщі, Росії. Потім працював на будівництві. Прийшов час рішати із пенсією. В Україні виходило більше. Написав заяву в паспортний стіл, що потєряв паспорт, і заніс могорич та 300 доларів начальнику паспортного стола. Оформив. Отримую 1250 гривень пенсії. Років зо два тому мене пригласили на зустріч з однокласниками в Молдову. Дівчина, в яку я колись був влюбльонний, оказалася начальницьою соціальної служби. Питає, чого не оформив пенсію в них. Каже, ти документи принеси. То там у мене пенсія десь 780 гривень виходить. Гроші начисляють на банківську карточку.
Gazeta.ua
2011-05-13 / 12:41:00
64-річний Микола Павлович із Ямпільського району Вінниччини, а не Закарпаття!!! Уважніше.