— Юрію, вчора стало відомо, що вас і ще чотирьох футболістів "Закарпаття" виставлено на трансфер...
— Це правда. Але краще дзвоніть керівництву клубу. Воно знає більше, ніж ми.
— Як ви відреагували на таке рішення клубу?
— А як нам реагувати? Що є, то є...
— Гравцям змогли доступно пояснити, в чому річ?
— Нам ніхто нічого не пояснював...
— Але ви розумієте, що завдання виходу до ПЛ було практично провалено?
— Навіть не знаю, що вам сказати...
— Нещодавно в команди змінився тренер, однак результати все одно залишилися нікудишні. Можливо, проблема була не в Гамулі?
— Я на такі питання не відповідатиму. Нехай розбирається з усім головний тренер.
— До кінця чемпіонату вам навряд чи даватимуть грати за "Закарпаття"...
— Ми вже тренуємося самостійно, підтримуємо форму.
— Як відреагували інші футболісти на фактичне звільнення п'яти партнерів по команді?
— Кожен по-своєму. Та загалом, це ж футбольне життя. Всі мають розуміти це.
— Весною шукатимете інший клуб? Маєте якісь думки, де продовжуватимете кар'єру?
— Буду думати про це, коли закінчиться діючий контракт з "Закарпаттям".
— Загалом, уся ця ситуація для вас стала шоком?
— Це не шок і не трагедія. Але все одно дуже неприємно все це.
— Гадаєте, ви не заслуговували на таке ставлення до себе?
— Не знаю, заслужено чи ні. Але так вирішили... кх... тренери. Утім, ми ж не діти, щоб ображатися. Переживемо.