— Олександре Володимировичу, з вашим приходом до стану закарпатців водночас перекроївся колектив тренерів...
— Це правда, з попереднього складу залишилися лише Михайло Іваниця та Сергій Єсин.
— З чим пов'язані зміни на тренерському містку клубу?
— Нічого дивного тут немає: кожен наставник має право вибору, з ким працюватиме. Скажімо так: є люди, котрі викликають більшу довіру і можуть бути корисними команді. До прикладу, Єсин більш ніж на "ти" з кадровим потенціалом клубу. Іваниця залишився на правах закарпатця, його робота — слідкувати за тутешніми юнаками, котрі потенційно можуть підсилити склад головної команди краю. Бо ж, не секрет, що ми прагнемо залучити до своєї обойми якомога більше місцевих виконавців.
— А чому вирішили розпрощатися з Марчуком і Чижевським?
— Володимир і Олександр залишили команду разом з Ігорем Гамулою. Можливість їхньої подальшої співпраці з "Закарпаттям" не обговорювалася. Особисто мені навіть не вдалося з ними поспілкуватися.
— Та все ж у матчі проти "Сталі" Вам допомагали нові колеги з тренерського цеху.
— З Сергієм Золотницьким та Олександром Мартюком я працюю вже не перший рік. Це висококласні фахівці, яким свого часу довелося пройти школу донецького "Шахтаря". Однак найголовніше не це, а взаєморозуміння між нами та наявність спільних футбольних поглядів.
— Попри ротацію керманичів команди, відбулося певне відсіювання й футболістів, зокрема — Чучман та Олефір більше не виступатимуть за ужгородців?
— Так, багато об'єктивних причин спонукали виставити цих гравців на трансфер. Коли я очолив "Закарпаття", то ще неозброєним оком спромігся помітити: найпроблемніша ланка команди — захист. Тому просто-таки необхідно було вносити бодай якісь корективи в оборонну лінію. Ми разом із моїми партнерами вирішили, що ці зміни — варіант, який піде на користь усьому клубу.
— У складі "Закарпаття" — нове ім'я. Скажіть, чи підписання Євгена Єлісєєва розраховане на підсилення обойми чи на компенсацію тим футболістам, які залишать команду?
— Про ці питання можна говорити лише відносно, бо ж іще невідомо, наскільки вдало проявить себе цей гравець у команді. Утім, прихід до Ужгорода Єлісєєва розрахований найперше на те, щоб закрити проблемну позицію — місце центр-бека. Якщо ж Євген покаже себе з найкращого боку, в нього будуть усі шанси залишитися у стані закарпатців надовго.
— Окрім цього, які ланки плануєте підсилювати найближчим часом?
— Мабуть, не існує таких тренерів, які б не хотіли доукомплектувати всі аспекти команди. Однак, враховуючи сьогоднішні умови, у нас немає можливості придбати гравців на кожну позицію. У розпорядженні ужгородського ФК — лише вільні агенти. Втім, не хотілося б квапитися з вибором виконавців, аби знову ж таки не припуститися помилки. Тому наразі необхідно дочекатися міжсезоння, а поки виконувати поставлене завдання, розраховуючи на тих, кого вже маємо в обоймі.
— Недавно ви відвідували один із кубкових поєдинків серед команд обласного чемпіонату. Якою була мета цього візиту?
— Моє завдання — знайти молодих, перспективних футболістів, які у майбутньому складуть основну частину нашої команди. Інша проблема: в колективах, за грою котрих спостерігав, головними дійовими особами є футболісти солідного віку. Однак на цьому селекційна робота наших спеціалістів на теренах Закарпаття не завершується. І, сподіваюся, у близькому майбутньому нам буде чим похвалитися.
— У суботу "Закарпаття" протистоїть "Кримтеплиці", екс-клубу Олександра Севидова. Для вас цей поєдинок принциповий?
— Звісно. Проте однак не настільки, щоб дуель з кримчанами вирізнялася своєю вагою з-поміж інших матчів першої ліги. Турнірне становище ужгородців не дозволяє класифікувати матчі за важливістю. Однак, мені, як нікому відома спроможність команди з Молодіжного, тому скажу, матч буде вкрай складним. У першому колі нічийний результат міг сповна влаштовувати "Закарпаття": за грою ужгородці відверто поступалися своїм опонентам. Проте, певен, наразі нам буде вдвічі важче, адже у цьому разі нас влаштує лише переможний результат.
Микола Кравчук, "Український Футбол"