У греко-католицькому Хрестовоздвиженському кафедральному соборі Ужгорода освячували вербу (ФОТО)

Цьогоріч Христова церква відзначає Квітну неділю 17 квітня. Цей великий церковний празник проходить у сяйві святкових Божественних Літургій та посвячення вербових гілочок, квітів. Саме верба стає основним атрибутом цього християнського свята, яка після освячення стає оберегом, що відганяє злі сили та береже душі від напасті й бід.

Велична святкова Божественна Літургія в Ужгороді відбулася в греко-католицькому Хрестовоздвиженському кафедральному соборі. З ранку у Соборі та біля нього зібралося сотні ужгородців та гостей міста. Вони прийшли до Божого Дому, аби помолитися Владикові неба і землі, Пречистій Діві Марії, усім Святим, Ангелам, Архангелам та освятити  букетики з вербових гілочок та квітів.
 
Провели святкову Божественну Літургію на честь Квітної неділі владика Мілан, о. Тидір Іван, о. Михайло Соляник та протодиякон Микола Багіров. Після Божої Служби відбулося освячення вербових гілочок та мировання.
 
З Божого благословення, яке дали вірникам священнослужителі, християни понесли вербу до своїх домівок, близьких людей, рідних, друзів та на могили померлих. Адже вербова гілочка – це символ Христової віри, любові, надії та людської вдячності Сину Божому за спасіння, який має бути з нами повсякчас.

Квітна, вербна неділя, "неділя Ваїй чи Шуткова" – назви великого християнського свята, яке позначає час закінчення святої Чотиридесятниці, час особливої духовної "зустрічі" з Божим Сином. Це празник, який належить до 12 найбільших празників нашого церковного року. Саме він наштовхує християн на роздуми над людським гріхопадінням та великим, всемилостивим, человіколюбчим  серцем Ісуса. Квітна неділя приносить як радість, так і сум. З одного боку згадки про в'їзд Христовий до Єрусалима, торжественна зустріч єрусалимського народу Спасителя запалює в наших серцях радість, любов та покору перед Сином Божим – Ісусом Христом, з іншого – це свято, за яким відразу наступає Страсний тиждень або ж Страсна седмиця, яка пронизана Христовими муками, людською зрадою, заздрістю, зажерливістю та продажністю. Адже Христова слава тривала коротко, бо за нею, наче тінь, уже йшла зрада Юди, зрада народу, осуду жидівською стар-шиною, мук, хресної дороги і розп'яття. Ті самі, що цього дня вигукували: "Осанна", —  за кілька днів кричатимуть: "Розпни".

Як свідчать богослови та священнослужителі, Божу місію на землі Господь наш Ісус Христос завершив двома величними актами, якими є воскресення Лазаря і тріумфальний в'їзд до Єрусалима. Ці дві події, які на власні очі побачили багато людей, переконливо свідчили про Христове месіянське післанництво та Його божественність. Тріумф тих двох світлих подій відчинив також браму до останнього акту драми Христового життя — Його мук і смерти.

Теги: верьа, греко-католицький, владика Мілан

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати