Голова райради Станіслав Сухан та голова райдержадміністрації Віктор Феєр наголосили, що нікого не влаштовує варіант, аби ці підприємства були збитковими. Не прийнятною є ситуація, якщо зароблятимуть тільки для себе. Вони мають приносити користь району.
Першому слово було надано головному редактору газети "Нове життя" Василю Шкірі. Друкованому засобу масової інформації торік і цьогоріч виділили по сто тисяч гривень дотації. Народні обранці звернули увагу редактора на те, що у загальних видатках значний відсоток становить зарплатня. Чистий прибуток підприємства за минулий рік зменшився більш ніж на половину і становив двадцять чотири тисячі гривень. Тому газета має якомога більше заробляти: подавати матеріали про цікавих і відомих людей району, активніше залучати рекламодавців, збільшити тираж видання, враховуючи попит.
Директор КП "Друкарня" Іван Завидняк проінформував, що оновили комп'ютерну техніку, придбали сучасний кольоровий принтер, збільшили обсяги робіт. Фінансовий результат друкарні збільшився, хоч і не значною мірою. Планують придбати сучасне обладнання, аби покращити якість друку.
За словами директора КП "Водоканал" Юрія Фельцана, коли очолив торік підприємство, отримав у спадок 450 тисяч гривень боргу. З часу його керівництва придбали новий асенізаційний автомобіль. Кількість працівників скоротилася на чотирьох чоловік. Районна рада шостого скликання виділила 100 тисяч гривень на очисні споруди та більше півсотні тисяч гривень на відповідні електродвигуни. Борг підприємства суттєво скоротився. Щоб за нетривалий час його не стало взагалі, потрібно підняти тарифи на водопостачання та водовідведення.
КП "Бюро технічної інвентаризації" торік надало послуг на 748 тисяч гривень. Це на більш ніж півсотні тисяч гривень менше, як за попередній рік. Не можуть виконати повний цикл робіт, позаяк не мають геодезичного обладнання. Аби його придбати, райрада виділила підприємству сто тисяч гривень. Про те, що робиться у цьому плані, директора бюро Михайла Дикого депутати спитають у середині місяця.
КП "Архітектура" займається проектними роботами на приватне житло. Свого часу було на ринку монополістом, -- каже його працівник Михайло Яцків. Нині подібні роботи виконує до 15 підприємців, тому виживати нелегко. Підприємство не є збитковим. На думку керівництва району, цього замало. Подібна ситуація і в КП "Євробудпроект", "Будремпроект", "Агенція місцевого розвитку Іршавщини". Віктор Феєр та Станіслав Сухан на завершення розмови з керівниками комунальних підприємств зазначили наступне: "Бюджет чекає поповнення. Не можете працювати – кажіть, можете – активізуйтесь".
За підсумками президії райради прийнято рішення. Роботу комунальних підприємств "Архітектура", "Євробудпроект", "Будремпроект" визнали недостатньо ефективною, інших – задовільною. Керівників комунальних підприємств зобов'язали до 15 числа наступного до кварталу місяця подавати у відповідний відділ райради інформацію про витрати на випуск продукції та їх затрати в цілому, звіти про фінансово-господарську діяльність. Директору "Водоканалу" поставили вимогу подати документи у відповідні інстанції щодо збільшення тарифів на водопостачання та водовідведення. У разі відмови міської ради підвищити тарифи ініціюють передачу підприємства на баланс міста, позаяк воно стовідсотково обслуговує районний центр. Директора друкарні зобов'язано звернутися в райдержадміністрацію з економічним обґрунтуванням про укладення договорів з основними розпорядниками бюджетних коштів для користування послугами підприємства. Також відтепер комунальні підприємства щоквартально звітуватимуться перед президією райради.