Оксана Ганич — медик найвищої проби

Ганич Оксана Миколаївна - відомий лікар. Вчений, педагог, громадський діяч, музикознавець. Народилася 16 квітня 1932 року в селі Вишні Ремети Берегівського району в родині вчителів-патріотів.

Батько - Мандзюк Микола Миколайович, був обраний послом Сойму Карпатської України (1932), а мати — Мандзюк Ганна Іванівна, керувала соціальною опікою в Карпатській Україні (1938-1939). Закінчила Ужгородську середню школу №2 із золотою медаллю (1949), медичний факультет Ужгородського державного університету (1955). Працювала за направленням головним лікарем Синевирської дільничної лікарні (1955-1957), згодом районним терапевтом і завідуючою тера-певтичним відділенням Між гірської центральної рай лікарні (1957-1959). З 1960 р. працює на кафедрі терапії Ужгородського державного універ-ситету, пройшовши шлях від асистента до доцента (1967) і професора (1973). Кандидатську дисертацію захистила в 1964 р., докторську дисертацію по передракових станах шлунку — в 1971 р. Перша жінка на Закарпатті, яка стала доктором наук.

Завідувала кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету УжДУ (1981-1997). На даний час — директор організованого за її ініціативи єдиного в Україні науково-дослідного інституту фітотерапії (1992) та з 1997 р. професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету УжНУ. Засновник відомої в Україні та за її межами школи гастроентерологів.

Керувала лікувальною роботою клініки Закарпатського гастроентерологічного диспансеру. Постійний консультант санаторно-курортної служби Закарпаття. Розробила концепцію, схваленою Вченою Радою МОЗ України, з оздоровлення потерпілого від аварії на ЧЕС населення України, яка базується на використанні фітопрепаратів та фітопродуктів імунокорегуючої, онко-протекторної та антисклеротичної дії. Виступала з науковими доповідями перед ученими України, Росії, Грузії, Вірменії, Азероайджану, іаджикистану, Польщі, Чехії, Словаччини, Німеччини, Канади. Автор новаторських розробок чисельних методик діагностики й лікування патології органів травлення. Організувала і провела 15 наукових конференцій з міжнародною участю. Наукова робота в основному направлена на вивчення передракових станів шлунка, мембранного травлення, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, захворювань печінки, кишок, вивчення впливу радіації на органи травлення, розвантажувально-дієтичного лікування, природного оздоровчого лікування, фітотерапії при захворюванні внутрішніх органів, йод-дефіцитної патології.

10 років була головою координаційного центру країн РЕВ із проблеми "Епідеміологія передпухлинних захворювань органів травлення" та була членом проблемної комісії АН СРСР з питань профілактики раку та передракових станів. Вона є Почесним членом наукового товариства гастроентерологів Чехії. З 1991 року очолює обласну організацію "Союз українок", обрана Почесним членом "Союзу українок" України. Головний редактор науково-популярного журналу "Родина".

З 1996 р. — член координаційної ради Закарпатської обласної державної адміністрації з питань жінок, сім'ї та молоді. Упродовж 1995-1999 рр. Була членом експертної ради Вищої атестаційної комісії при Раді Міністрів України. Член правління Асоціації терапевтів та гастроентерологів.

Понад 20 років працювала художнім керівником та головним диригентом хорової студентської капели УжНУ та медичного факультету. Має музичну підготовку по фортепіано. Зробила обробку музики до ряду народних пісень, коломийок.

Налагодила тісні плідні контакти з організаціями "Союзу українок" США, Канади, Англії і залучила велику гуманітарну допомогу для потерпілого від паводків (1998, 2001) населення Закарпаття. Розробила й керує програмою з реабілітації жителів регіону, потерпілих від стихійного лиха. Проводить велику оздоровчу роботу серед населення Закарпаття та за межами нашого краю.

Є автором або співавтором 14 винаходів та патентів, 15 рацпропозицій. Автор понад 300 наукових праць, 12 монографій, 20 учбових посібників та підручників. Підготувала 5 докторів та 12 кандидатів медичних наук. Серед учнів О. М. Ганич -професори Е. Й. Архій, І. В. Чопей, Л, М. Горленко, які завідують клінічними кафедрами УжНУ.
Як високо ерудований педагог вищої школи виховала тисячі лікарів. До наукових пошуків уміло уртувала обдаровану студентську молодь.

Вихованець професора Оксани Ганич, колишній студент медичного факультету Юрій Цобош на Всесоюзному конкурсі за кращу наукову працю студентів із природничих, технічних і гуманітарних наук, до сьогодні єдиний в колишньому СРСР зайняв перше місце, нагороджений двома медалями Академії наук СРСР та медичних наук і дипломами.

Нагороджена орденом Княгині Ольги (2000), відзнакою "За гуманізм" ("Союз Чорнобиль Україна"), медаллю "За трудову доблесть" (1991), "Ветеран праці" (1984). Домінант "Золотої книги України" (2000). Має почесні грамоти Міністерства освіти і науки, обласної держадміністрації та обласної Ради. За успішне керівництво найкращою науковою студентською роботою нагороджена "Дипломом" Міністерства вищої освіти СРСР (1975).
За особливі заслуги в розбудові національної освіти і науки, утвердження високого міжнародного авторитету Університету та плідну культурно-громадську діяльність Вчена Рада УжНУ присвоїла Ганич Оксані почесне звання "Заслужений професор Ужгородського національного університету" (2005).

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати