Зрештою, хто є ху українці знали і раніше, але зараз ми усіх побачили, так би мовити, у розрізі, в концентрованому виді. Ну, скажімо, особисто я не знала, що “зірка” розвинутого кучмізму Сюзанна Станік, виявляється, суддя Конституційного Суду.. Більше того, від цієї дами ледь не залежить подальша доля країни, оскільки саме вона має доповідати у слуханнях щодо конституційності президентського указу. Пані Станік має багату біографію. Багату не лише на високі державні посади, які вона обіймала, а й на чималі скандали… Хтось би сказав: проби нема де ставити… Як така особа стала суддею КС?! Виявляється, за квотою Президента. Не Ющенка, Богу дякувати, а його попередника – Кучми. Кажуть, протекцію Станік робив сам Віктор Медведчук, тодішній голова президентської адміністрації. Тож чиї інтереси нині ближчі пані Станік, думаю, очевидно всім. Чи можна за таких умов взагалі говорити про якесь об’єктивне, третейське рішення КС?
На жаль, безперервні скандали навколо Конституційного Суду дають підстави стверджувати, що ця інституція вже є скомпрометованою. Відтак наперед скомпрометованим буде будь-яке її рішення. Приклад КС, де, нагадаю, на другий день після указу Президента голова суду Домбровський після розмови тет-а-тет з прем’єр-міністром здійснив відчайдушну спробу дезертирства (написав заяву про відставку), свідчить про деморалізацію і недієздатність поважних державних інституцій. По суті, це колапс влади, яка в ситуації глибокої кризи не має на що спиратися, бо всі владні інституції – гнилі. Візьмемо ту ж Центральну виборчу комісію. Здавалося, риба гниє з голови. Ківалова вже немає, на його місці пан Давидович, який не скомпрометував себе і до якого у суспільства є довіра. Отже, риба не мала б гнити. Але, виявляється, якщо голова не гнила, а тіло прогнило, то голові від цього не легше. Чотирьох членів ЦВК раптом скосила невідома хвороба, відтак роботу комісії було паралізовано. Пізніше заступник голови ЦВК Марина Ставнійчук, заламуючи руки і викручуючи губки, зробила якусь хитромудру заяву про неможливість роботи ЦВК… Допомогла комісії в тяжку хвилину… ЦВК (як і Конституційний Суд) показала, що є несамостійною і недієздатною структурою, яка легко піддається зовнішньому тиску. Вже мовчу про Генпрокуратуру та про звичайні районні суди, які, як офіціанти (чого побажаєте?), дозволяють собі на втіху однієї політичної сили відміняти указ Президента!
Нова політична реальність продемонструвала, наскільки все запущено. Безмежна корупція, якою просякнуті усі інституції влади, та правовий безкрай – ось лаконічна характеристика нашої держави. За що політики боролися (а саме вони створили таку державу), на те і напоролися. Ми є свідками того, як безкарність вилазить боком.
Президент України розпустив Верховну Раду через зухвалу корупцію в її стінах, коли урядова більшість переманювала до себе депутатів з опозиційних фракцій, спотворюючи (фальсифікуючи) в такий спосіб вибір народу. Та враховуючи процеси, які нині відбуваються в ЦВК, Генпрокуратурі, Конституційному Суді та інших судах, Президенту треба негайно оновлювати не лише Верховну Раду, а й ті, не менш важливі, державні органи. Україна волає про радикальне реформування усіх органів влади. Ситуація показала, наскільки небезпечно будувати нову демократичну державу зі старим кадровим багажем та старими політико-моральними принципами.
Наталія БАЛЮК, "Високий Замок"
17 квітня 2007р.
Теги: