Ця стратегія буде зосереджувати увагу на конкретних пріоритетних напрямках діяльності, серед яких, поліпшення умов судноплавства, покращення якості води, співпраця у галузі безпеки та можливості розвитку для туризму.
З метою розвитку економічного потенціалу р.Дунай, Європейською Комісією наприкінці 2010 року було запропоновано стратегію Дунайського регіону, яка охоплює вісім держав-членів ЄС та шість інших європейських країн. Ця стратегія буде зосереджувати увагу на конкретних пріоритетних напрямках діяльності, серед яких, поліпшення умов судноплавства, покращення якості води, співпраця у галузі безпеки та можливості розвитку для туризму.
Для реалізації стратегії у регіонах, Комісар ЄС з регіональної політики, Йоханнес Хахн, на початку лютого 2011 року, в Будапешті, разом з Міністром закордонних справ Угорщини Яношем Мартоні, оголосили пріоритетні напрямки діяльності, країни і регіони, де планується провести конкретні заходи. Європейські політики виказали свою підтримку у сприянні реалізації Дунайської стратегії, погодившись з програмами її впровадження та визначенням джерел фінансування інших країн учасниць, стратегічних партнерів та неурядових організацій. Були визначені одинадцять пріоритетних напрямків. Стратегія спрямована на тісну співпрацю між країнами, що робить більш оптимальне використання всіх засобів ЄС. Країни, які беруть участь у Стратегії ЄС Дунайського регіону є: Німеччина (Баден-Вюртемберг і Баварія), Австрія, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія, Болгарія, Румунія, Хорватія, Сербія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Молдова та Україна.
Для багатьох держав перевезення транзитних вантажів через свою територію стало важливим джерелом експорту послуг, валютних надходжень до бюджету, створення додаткових робочих місць. Питання розвитку транзиту посідають чільне місце у європейській транспортній політиці. Це обумовлює постійне зростання транснаціональних потоків і міжнародного транзиту вантажів. Підтвердженням цього є розбудова міжнародних транспортних коридорів на основних напрямках транснаціональних перевезень. Тому, одним із пріоритетних напрямків Закарпатської області є підтримка інтеграційних процесів, що передбачає створення умов для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили. З цією метою, Закарпатська обласна рада разом з Міжнародною Асоціацією "МАІРР" (www.iardi.org) розробила та подала на розгляд Програми Європейського Союзу ENPI Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 для фінансування проект, спрямований на всебічне вивчення можливостей, умов та загроз щодо розвитку судноплавства у верхній течії р.Тиса, розроблення техніко-економічного обґрунтування будівництва річкового порту в поблизу міста Чоп, розробку та затвердження міжнародної Конвенції щодо судноплавства по р.Тиса, концепції створення інфраструктури послуг для розвитку малого та середнього бізнесу, а також вивчення умов для розвитку туристичної галузі у прикордонних територіях України, Угорщини та Словаччини.
Надзвичайно важливим фактором такої ініціативи є підтримка національних та регіональних органів влади, місцевого самоврядування, бізнесового сектору та громадськості країн сусідів. Регіональні органи місцевої влади Саболч-Сотмар Березької області Угорщини, Кошицького краю Словаччини, разом з єврорегіональним об'єднання "Карпатський єврорегіон" та його регіональні представництва на Україні, в Угорщині та Словаччини підтримали проект Закарпатської обласної ради. Активну позицію підтримки міжрегіональної ініціативи виказали професійні та громадські організації, серед яких: Асоціація Судноплавників Угорщини, угорська Асоціація Регіонального Розвитку "КІУТ", а також Регіональна Агенція Інновацій Словаччини.
Проект є частиною Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року та Стратегії транскордонного співробітництва "Карпати 2003-2011", відповідає Національній Стратегії Регіонального Розвитку України 2004–2015р.р., Національній Стратегічній Рамковій Рекомендацій Угорщини 2007-2013р.р., Національним Стратегічним Рамковим Рекомендаціям Словацької Республіки 2007-2013р.р. Завдання, які вирішує проект співпадають з рішенням Комітету вищих посадових осіб Європейської конференції міністрів, відповідальних за регіональне/просторове планування (СЕМАТ), а також рішень розширеного засідання робочої групи СЕМАТ з питань реалізації Ініціативи щодо сталого просторового розвитку в басейні річки Тиса.
Розвиток та будівництво інфраструктури на р.Тиса продовж багатьох років приваблює інвесторів. Раніше, попередні дослідження щодо можливості судноплавства проводились різними відповідними установами та організаціями, як з українського так і з угорського боку. Через мережу торгівельно-промислових палат було оголошено угорську "Комерційну пропозицію щодо створення Захоньського промислового парку", одним із елементом якого, є будівництво річкового порту. Виказувались інтереси британсько-швейцарської компанії "Vorskla Steel", а також фінансово-промислової групи "Фінанси та кредит" відносно будівництва поблизу угорського м.Захонь, металургійного заводу та річкового порту. Обговорювались умови розробки проекту будівництва річкового порту з проектно-вишукувальним та конструкторсько-технологічним інститутом річкового транспорту "Річтранспроект". Були розробленні попередні розрахунки, за якими потужність переробки складатиме 1 млн. тон вантажів на рік. Ініціаторами спорудження порту виступало ВАТ "Закарпатінтерпорт" з подальшим супроводженням ТОВ "Варіант-Логістик". Сьогодні є надзвичайно високий інтерес у будівництві річкового порту поблизу м.Чоп і російських інвесторів.
Пожвавилась зацікавленість щодо спільного використання водного басейну р.Тиса збоку голови Загальних Зборів Саболч-Сатмар-Березької області Угорської Республіки Оскара Шестака, який 8 лютого 2011 року, разом з першими керівниками Закарпатської області Іваном Балогою та Олександром Ледида, підписали двосторонню Програму розвитку транскордонного економічного та культурного співробітництва на 2011-2012 роки. Крім того, Конгрес Ради Європи закликав Європейський Союз у рамках майбутньої Дунайської стратегії присвятити окремий розділ Карпатам, а також розробити окрему програму "Карпатський простір". Робота над підготовкою такої програми з боку європейських структур уже розпочалася. Тому дуже важливо, щоб угорська сторона, головуючи в Європейському Союзі, активізувала цей процес, оскільки в такій програмі українська та угорська сторони, зацікавлені обопільно. 15 лютого 2011 року в Ужгороді, на зустрічі, що пройшла в рамках головування України в Міжнародній Комісії по захисту р.Дунай, піднімалися питання підготовки до зустрічі міністрів довкілля п'яти країн (Румунії, Угорщини, Сербії, Словаччини та України) басейну ріки Тиса, що запланована на 11 квітня 2011 року у м. Ужгород. Ключовим моментом зустрічі міністрів має стати підписання меморандуму щодо Інтегрованого плану управління басейном р. Тиса, де поруч з екологічними питаннями, питанням забезпеченням сталого управління водними ресурсами, їх раціональним використанням, буде обговорено і можливості розвитку судноплавства у верхній течії р.Тиса.
Дунайська стратегія підтримує різні форми співпраці, що сприятимуть вирішенню різноманітних проблем, до яких відносяться повені та руйнування біологічного різноманіття, а також можуть формуватися нові можливості серед яких, шляхи поліпшення судноплавства на річках і удосконалення національних енергетичних ринків, з метою запобігання браку електроенергії та палива. Тому, Закарпатська область в рамках макроекономічної програми "Карпатський простір" надзвичайно зацікавлена у організації вантажних та на перспективу, пасажирських перевезень водним шляхом, але їх організація можлива лише за умови відкриття української ділянки р.Тиса для міжнародного судноплавства, для чого необхідно передбачити укладання відповідних міжнародних домовленостей з такими країнами басейну р.Тиса, як Угорщина, Словаччина та Сербія.
Вадим Пилипенко, Міжнародна Асоціація "МАІРР"
2011-03-12 / 15:39:00
Говоріння багаторічне...
На практиці питання що і кого возити - не має відповіді, по стабілізації стоку р. Тиса - навіть не наближаються до обговорення, про роботи по поглибленню русла Тиси на угорській стороні - навіть не чули, про двосторонній Сербсько-Угорський договір щодо регулювання судноплавства по Тисі - навіть не знають.
Компетентність!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Чікі 2011-03-11 / 18:51:00
Згоден з куруцом.
Це стиль Пили-пенька взяти мертву ідею (сій ідеї 25 років вже) і просити гроші під "обговорення та дослідження доцільності втілення". Фу, пеньок!
куруц 2011-03-11 / 11:00:00
...це ***-Пилипенко най иде собі в Запоріжжя проекти писати, а не баламутити тут людям голови