Велика «подорож» Великим Постом

Про значення Великого Посту в житті людини ми повинні знати ще з самого дитинства. Адже піст є закликом змінити наше життя на краще. І коли ми можемо і хочемо змінювати щось у собі, тоді "білосніжний  корабель" нашого життя має можливість взяти інший курс - у внутрішньому спокої в надзвичайних наших щиросердечних молитвах та добрих справах зробити нас добрішими, співчутливішими і милосердечнішими до тих людей, з якими ми навчаємося, спілкуємося та які живуть поруч з нами. Отож, нехай весь Великий піст протягом якого ми будемо згадувати про сумні події останніх днів життя Ісуса Христа і робити великі та маленькі добрі справи, зробить світ навкруг нас кращим, милішим. Так, щоб ми у день Воскресіння Сина Божого всі відчули у своїх серцях найбільшу світлу радість, безмежну й велику Божу ласку, Любов та Господнє благословення, з якими ми будемо йти сміливо та впевнено по всьому подальшому нашому житті. І тоді ми можемо із впевненістю та чистою совістю говорити словами пророка Ісаї: "...спасіння твоє буде йти поперед тебе, Господня слава — слідом за тобою. Тоді візвеш, і Господь відповість, ти крикнеш, і він скаже: "Ось я!" (Іс. 58. 8-9).

Великий піст завжди починається у понеділок. І триває він 7 тижнів. У ці дні треба відмовлятися від розваг, від різних забав, а також намагатися не сваритися один з одним, не образити своїх родичів, друзів, знайомих, однокласників, обмежувати себе в їжі та пробачати тих, хто нас скривдив, обдурив чи своїми поганими вчинками спричинив чимало неприємностей та непорозумінь з іншими людьми.

Подорож Великим постом часто нелегка і доволі довга, проте цікава і необхідна для кожного із нас. Як і будь-яка "мандрівка" піст має своє призначення та мету. Ми знаємо, що метою великого посту є переміна і освячення нашого серця, душі та життя. Кінцевим пунктом цієї "подорожі" Великого Посту є Великдень – Воскресіння Ісуса Христа, Сина Божого. Щоб у цій "мандрівці" до Великодня всі ми не заблукали, не знеохотилися, не втомилися і не впадали у відчай, маємо невеличкі зупинки-перепочинки – це неділі. Саме в кожній неділі Великого Посту є тема та особливе її значення.

Так, у Неділю Православ'я ми вшановуємо святі ікони. Декілька століть тому був такий період, коли всі ікони знищувалися та спалювалися, а християн, котрі зберігали їх, за наказом правителів ув'язнювали і навіть убивали. Але на Сьомому Вселенському соборі ствердили, що вшанування та писання ікон є істинною та правдивою прославою Господа. У першу неділю Великого Посту в 842 році відбулося привселюдне вшанування ікон. З того часу ця неділя і має назву – Неділя Православ'я,тобто правдивого славлення Творця.

Неділя розслабленого

Цю назву неділя дістала ще від євангельської історії про одного чоловіка, котрий важко захворів і не міг зовсім рухатися. Убачивши його таким немічним, близькі друзі принесли на ношах свого товариша до Христа. Син Божий сказав тоді хворому: "Відпускаються тобі гріхи, встань і ходи". Ця давня історія є для нас зрозумілою і втішною, тому що говорить нам про те, що Ісус Христос прощає нам наші гріхи та дає в подальшому сили для продовження "подорожі" Великим Постом.

Хрестопоклонна Неділя

Ця неділя Великого Посту по-особливому урочиста. Прийшовши до Божого Дому ми бачимо на тетраподі прикрашений різними квітами хрест. І цей хрест нагадує нам про Ісусові страждання, а також і про кінцеву ціль нашої "мандрівки" – Воскресіння. У хрестопоклонну неділю в храмі ми урочисто співаємо: "Хресту Твоєму поклоняймось, Владико Боже наш, і святеє Воскресення Твоє славимо".

Неділя Івана Ліствичника          

У цю неділю ми разом згадуємо одного чоловіка, котрий майже все своє життя прожив у монастирі в безлюдній пустелі. Він багато  молився Господу та постив. Звали цього монаха Іваном і він написав книгу "Ліствиця" (драбина). У цій книзі Івана Ліствичника розповідається про те, як ми, крок за кроком, у своєму житті повинні підніматися до неба і відчути велику радість Воскресіння Ісуса Христа.

Неділя Марії Єгипетської 

Ця п'ята неділя Великого Посту названа на честь жінки, котра провела в єгипетській пустелі 40 років свого життя у молитві та пості. Колись ця жінка Марія вела нечесне та грішне життя, але настав такий час, що вона змогла перемінитися і стала для всіх християн прикладом покаяння.
У цю неділю в Божому Домі читають Євангеліє про жінку-грішницю, яка прийшла до Сина Божого – Ісуса Христа, й своїми сльозами обмила Йому ноги й намастила їх різними пахощами. Завдяки щирому покаянню Марія Єгипетська отримала від Ісуса Христа прощення своїх гріхів.

Квітна Неділя      

Це остання неділя перед Великоднем. У цей день ми беремо із собою до храму на освячення вербові гілочки (котики) та "будзванок". Опісля їх освячення ми легенько б'ючи одне одного по плечу, промовляємо:

Не я б'ю — верба б'є,
Від нині за тиждень
Буде Великдень!
Уже недалечко
Свячена пасочка,
Свячене яєчко!

У Квітну Неділю ми не повинні забувати про те, що попереду нас важливий та наповнений сумними подіями тиждень, який ми називаємо Страсним. У цей тиждень ми повинні до кінця постаратися дотримуватися строгого посту, пройти його уважно, не грішачи, відповідально та з особливим порозумінням у тому, що саме Син Божий віддав своє життя на хресті за відкуплення наших гріхів. Отож, піст не є традицією чи вимислом людини. Бере він свій початок від Владики Вселенної. І нехай Господь допоможе нам всім, як дорослим, так і діткам, провести весь сорокаденний Великий Піст з добротою і любов'ю до ближнього, до Господа нашого та в смиренності перед Ним, в щоденних молитвах прославляти Його в усіх днях, роках та століттях всього людства на Землі.

Теги: піст, Великдень, християнський,

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати