Ідея конкурсу та виставки сучасної та старовинної вишивки виникла, як розповіла Інна Конар, в руслі проведення Шевченківських днів. "Для українця вишиванка – не просто річ, це символ домівки, родини, це символ, який не має матеріального виміру," – сказала вона. Фото-конкурс буде проводитися до 9 березня, наступного дня будуть підводитися підсумки. До уваги братимуться в першу чергу ідея фотографії. Адже основною ціллю акції є "об'єднати в нас усіх українство, тому що немає націоналізму без духу," – додала пані Конар. Святкова церемонія оголошення переможців пройде у приміщенні "Просвіти".
Павло Федака розказав про підтримку "Просвітою" акції з вишиванкою, яка у світлі антиукраїнської зими принесе позитив національного самоусвідомлення закарпатцям. Він додав, що дослідження вишивки давно проводилося, зокрема згадав про виставку в 1924 році "Мистецтво Подкарпатской Русі", де дослідники вивчали основні тенденції тогочасної вишивки.
Відтак, пан Василь Коцан розповів про особливості народного одягу, як вираження національної самосвідомості та етнічної самоідентифікації Він також торкнувся питання територіального поширення особливостей народного одягу, відмітивши й особливості одягу національних меншин, які здавна живуть на Закарпатті.
Про особливості ж орнаментів, про традиційну одягову вишивку Закарпаття розповів Роман Пилип. Закарпаття поділяється на 4 етнографічні зони: гуцули, лемки, бойки та долиняни. Пан Роман торкнувся особливостей вишивки кожної групи. "Я б застеріг науковців від прямого розшифровування символів та знаків на вишивках, – сказав викладач, – Орнаментика – це не ієрогліфи і аби її розшифрувати, необхідно знати цілі пласти культури." Відмітив він і те, що одним із найархаїчніших символів у вишивці є ромб, який найчастіше символізував засіяне поле.
Від Закарпаття онлайн :
Дещо пізніше очікуйте повну аудіоверсію прес-конференції, в якій можна буде почути цікаву інформацію з цієї зустрічі про історію і нюанси закарпатської вишивки, яка не увійшла до цього прес-релізу.
.jpg)
Роман Пилип
