В Ужгороді вийшла книга патріотично-бойової поезії Михайла Дяченка

Що стосується 23 лютого – Дня захисника Вітчизни – ми, українці, маємо дуже поважні підстави його вшанування. Докладнішу аргументацію допитливий читач знайде у щойно випущеній у світ книжці із серії Тараса Салиги "Розсипані перли" "Михайло Дяченко (Марко Боєслав). Поезії" (Ужгород: Ґражда, 2011. – 408 с.: іл. / Передмова проф. Т. Салиги; упорядкування Т. Салиги та І. Яремчук; примітки І. Яремчук; дизайн Інги Супрунюк).

Михайло Дяченко (Марко Боєслав) народився 25 березня 1910 р. на Івано-Франківщині (Станіславщині), в селі Боднарові Калуського району. 23 лютого 1952 року в селі Дзвиняч Богородчанського району на Івано-Франківщині героїчно загинув разом зі ще шістьома побратимами, підірвавшись у криївці гранатами.

Це був час героїчних вчинків і героїчних смертей, час клятв та славнів героям. Якщо геніальний автор "Сонячних кларнетів", делікатно сказавши, дозволив собі чи змушений був "піддатись" на несумісні із поезією публіцистичного чину версифікації, за які до всього одержував державні нагороди, а критики "із себе" лізли, аби проспівати йому хвалу (від якої, до речі, на схилі літ Тичина зрікся), то чому поетові-націоналісту, воїнові-упівцеві треба було соромитись свого ще не вправного пера, в якому звучала молитовна любов до України, її історії, її народу...

Не протиставляємо далеко не співмірні творчі величини – Тичину Боєславові чи навпаки. Для нас важливо наголосити, що упівське патріотично-поетичне слово брало участь на фронтах Другої світової війни і в боротьбі за українську державність було зброєю потужною.

До книги "Поезії" Михайла Дяченка – Марка Боєслава  увійшли твори з  прижиттєвих та посмертних  друкованих видань автора. Це окремі поетичні книги "Іскри" (Станиславів, 1936), "Юні дні" (Станиславів, 1938), "Вони прийдуть" (Прага, 1941), надруковані під родовим ім'ям та прізвищем "Михайло Дяченко", а також збірник "Непокірні слова" (1951), який вийшов за кордоном  і уміщує поетичний здобуток Марка Боєслава періоду підпілля.

Для інших передруків  у розділі "Поезії поза збірками" використано архівні матеріали відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника із фонду Є. Ю. Пеленського та видання:  Слово і зброя. Антологія української поезії, присвяченої УПА і революційно-визвольній боротьбі 1942–1967.–Торонто: Видання кол. вояків УПА ім. ген.-хор. Романа  Шухевича – Т. Чупринки в США, Т-ва кол. вояків УПА в  Канаді, Братства кол. вояків УПА ім. Св. Юрія Переможця в Европі, 1968; Літопис УПА: Чорний ліс. Видання команди Станиславівського тактичного відтинку УПА (Чорний ліс), 1947-1950. – Торонто: Вид-во "Літопис УПА", 1987; Дяченко Михайло (Марко Боєслав). "Сурми, партизанська музо" (поезії) / Упорядники Я. Гелетій, В. Гуменюк, Г. Зелінська, М. Бачинський. – Львів-Дубно-Луцьк, 2008.

У радянський час твори  М. Боєслава не передруковувались, а саме його ім'я було заборонене. За межами України, в діаспорі, митець був відомий як "Марко Боєслав", поет і революціонер УПА. Михайло Дяченко ж сприймався як інша, майже невідома особа. Наприклад, в поетичній антології "Слово і зброя" зафіксовано цей поділ у розділі біографічних довідок і, відповідно, у добірках поезії "передвісників створення збройної сили національної України" та власне упівців. Відповідно найбільш популяризованими у діаспорній періодиці виявились твори із збірника "Непокірні слова", поезії ж зі станіславських та празького видань у діаспорних передруках відсутні, адже були творами поета "невідомої долі".

У передруці збірника "Непокірні слова", що є в антології "Слово і зброя", допущено помилки в структуруванні збірок "Протест", "Непокірні слова",  "В хоробру путь" і "Вітчизна кличе" та в доборі і розташуванні у них творів.  Упорядники тому поезій Марка Боєслава "Сурми, партизанська музо" (2008) здійснили спробу представлення усіх окремих друкованих видань  М. Дяченка. Однак у підготовці до передруку збірника "Непокірні слова" вони орієнтувалися на версію антології "Слово і зброя", тому допускають такі ж помилки. У передруці станіславських та празької збірок упущено важливі позатекстові елементи.

Тому пропоноване видання є першим в Україні, у якому охоплено дотепер відомі збірки М. Дяченка-Марка Боєслава зі збереженням їхньої структури та текстового наповнення і позатекстових компонентів відповідно до першодруків.

Твори подано зі збереженням авторського правопису.
Видання здійснене з ініціативи та коштом видавництва "Ґражда".

Теги: поезія, Дяченко, "Ґражда"

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати