Василь Стойка: "Ідея створити в Ужгороді приватний медичний заклад європейського рівня була на часі..."

Головний лікар медичного центру «Ужмед» Василь Стойка

Власне про це – про злам старих стереотипів і про те, що має прийти їм на зміну, нам випала нагода побесідувати з головним лікарем медичного центру "Ужмед" Василем Стойкою.

– Пане Василю,  історія недержавної медицини в Україні наразі коротка. Всі приватно практикуючі медики раніше працювали в бюджетних медичних закладах. Як особисто вам дався перехід із державної медицини в недержавну?

– Як і раніше, я продовжую працювати в обласній клінічній лікарні імені Андрія Новака.
У кожному зі згаданих вами секторів медицини – державному і приватному – є свої плюси і свої мінуси. І та, і друга практика дають чимало в плані здобуття безцінного практичного досвіду. В цьому сенсі активним, шукаючим лікарям  цікаво випробувати себе, зробивши крок з уже освоєної території, ступивши на альтернативний шлях, який довів свою конкурентну здатність в усьому світі. Я  – не виняток. Ідея створити в Ужгороді приватний заклад амбулаторно-поліклінічного типу, який би міг забезпечити потреби населення в медичній допомозі європейського зразку, була на часі. Іншими словами – попит визначав пропозицію. Так і виник медичний центр "Ужмед", який я очолюю як головний лікар.

– А в чому полягає принципова різниця між державною та недержавною медициною?

– Передусім у задекларованій вартості медичних послуг, які ми надаємо. Державна медицина у нас – декларативно безкоштовна. В ній, формально, немає тарифів на послуги, що надаються лікарями. Хоча реалії знайомі всім. Тому, за інерцією, не всі наші люди готові сприймати медичні послуги як товар, який має свою вартість. У нас люди готові заплатити, скажімо, за зачіску у перукаря 150 гривень, але заплатити ту ж суму за обстеження судин, яке проводить фахівець високого рівня і на дорогому. якісному обладнанні, для когось важко. Але поступово все стає на свої місця. Все більше наших співгромадян розуміють переваги якісної приватної медицини і готові оплачувати ту якість медичних послуг, яку вона забезпечує.

– У держави приватно практикуючі лікарі ходять в пасинках?

– Безумовно, що законодавство України по інерції все ще адаптоване переважно під державну медицину. Та попри те приватні медичні заклади крок за кроком здобувають і закріплюють свої позиції в сфері охорони здоров'я. Отримуючи потужну матеріально-технічну підтримку від приватних інвесторів, недержавні клініки можуть собі дозволити найсучасніше обладнання,  найкращі кадри та комфортні умови. Держава до цього ставиться інтактно, не допомагає, але й не перешкоджає. Якщо ж порівнювати з ситуацією у розвинутих країнах зарубіжжя, то в нас перепоною на шляху розвитку приватної медицини в контексті заданого вами питання є навіть не низький рівень добробуту населення, низький рівень його медичної освіти, які, безумовно, є величезною проблемою, а, передусім, недосконалість законодавства. Але це питання часу, і я переконаний, що у нашої країни немає іншого вибору, окрім як скористатися закордонним досвідом в плані створення страхової медицини.

– У цьому плані, як важко давалося становлення медичного центру "Ужмед"? З чого доводилося починати?

– Починалося все з кабінету ультразвукової діагностики, який відкрився у 2004-му році. Поступово ми покращували матеріальну базу, придбали сучасну апаратуру, почали готувати спеціалістів. Так і прийшло розуміння того, що команда працює набагато ефективніше, ніж кожен лікар окремо. Потім ми почали залучати лікарів з інших міст, обмінювалися досвідом, проводили дистанційні консультації. Як наслідок, відчувалася потреба в залученні лікарів інших спеціальностей, відтак в підсумку все це реалізувалося в медичному центрі Ужмед.

– Який досвід брався за основу – "покращений" вітчизняний, чи була можливість вивчати роботу зарубіжних медцентрів?

– Для чого повторно винаходити велосипед? Безумовно, основні ідеї та принципи роботи взяті з досвіду європейської медицини. З метою ознайомлення з тамтешнім досвідом доводилось вивчати роботу аналогічних закладів в Угорщині, Польщі, Австрії. Саме тому, можна сказати так, в основу роботи нашого центру покладено не "європеїзований" український досвід, а, швидше, європейський досвід, злегка адаптований до наших реалій.

– А чим підходи в західній медицині принципово відрізняються від наших?

– На заході держава значно більшою мірою підтримує сферу охорони здоров'я – як матеріально, так і ідейно. Матеріальна підтримка дозволяє йти нога в ногу з розвитком медичних технологій, відповідати стандартам, які щоразу підвищуються. Закони західних держав пропорційно розподіляють витрати на медицину між бюджетом та  страховими компаніями, і, що принципово, в кінцевому підсумку від цього виграють усі. Податки та страхові внески сплачують здорові люди, які здоров'ям завдячують медицині, яку фінансує бюджет та страхові компанії.

– Прийнято вважати, що здоров'я в західному суспільстві обходиться дорого...

– Це, значною мірою, стереотип, який виходить, здебільшого, з конкретних ситуацій, в яких опиняються наші люди закордоном. Так, погоджуюся: рахунки за медичне обслуговування там, з нашої точки зору, шалені. Але пацієнти тамтешніх медзакладів не виймають ці гроші в буквальному розумінні з кишені. Ці витрати покривають медичні страховки.

– А у нас є якісь поступальні рухи в напрямку страхової медицини?

– Скажемо так – передумови. Ми намагаємося переконувати страхові компанії, щоби вони для своїх клієнтів пропонували щорічний медичний огляд. Навіть перед тим, як застрахувати людину, для них було би доцільним визначити ризики. Зрештою, і в подальшому страхова компанія зацікавлена в діагностуванні і профілактиці можливих, потенційних проблем зі здоров'ям своїх клієнтів. Бо їх лікування обійдеться їй значно і значно дорожче.

– Тобто, медичне страхування у нас легітимізоване чинним законодавством?

– Так. Але принципова різниця з закордоном у тому, що там медичне страхування – по суті обов'язкове. Без медичної страховки тебе не візьмуть на роботу, ти взагалі нічого не зможеш зробити. А у нас медичне страхування – добровільне...

Тим часом саме страхові компанії можуть кардинально підняти рівень медичного обслуговування населення, якість його життя. Перехід до повноцінної страхової медицини – абсолютно начасі...

– Якою є реакція колег з державного сектору медицини на те, що ви робите в контексті "Ужмеду". Вам більше заздрять, чи співчувають?

– Ніколи не переймався цим запитанням. Воно, зрештою, для мене не є принциповим. Мабуть, в кожному конкретному випадку ставлення може бути різним. Хтось може позаздрити нашому рівню технічного забезпечення, однак, в той же час, в державній медицині може почуватися спокійніше. Там лікар відповідає виключно за свої дії, тоді як багато чого можна "списати" на брак фінансування чи загалом на неувагу держави до галузі охорони здоров'я. У нас таких преференцій немає.

– Ви співпрацюєте з колегами з державних медзакладів?
 
– Ми відкриті для співпраці з лікарями будь-якої спеціальності і будь-якої форми діяльності. Навіть більше: вже ближчим часом ми будемо залучати до співпраці і закордонні медичні заклади та клінічні бази. Технічні передумови для цього ми вже створили, зараз налагоджуємо партнерські зв'язки

– То хто конкретно працює в медичному центрі "Ужмед"?

– У нас працюють понад три десятки лікарів різних спеціальностей. Кожен з них заслуговує на окрему розмову, на окреме інтерв'ю, адже ім'я кожного вже давно відоме на Закарпатті. З нами співпрацює обласний гінеколог Ірина Пацкань, завідуючий кардіореанімаційним відділенням ЦМКЛ  Олександр Сабінін, лікар-невролог Тетяна Сочка, лікар-ендокринолог Тетяна Левченко, лікар-гастроентеролог Ельвіра Туряниця, лікар УЗД Любов Смоланка. Цей перелік можна ще довго продовжувати. Повний список наших співробітників вже незабаром можна буде побачити на нашому сайті. Зараз з ним можна ознайомитися на відповідному стенді в нашому медичному центрі, де розміщено графік прийому відповідних фахівців.

– Тобто, всі вони паралельно працюють і в державній медицині?

– Так, і я вже пояснював вам це на власному прикладі. Робота, скажімо. в обласній лікарні – це величезний практичний досвід, який не можна здобути теоретично.

– Хто є вашим клієнтом?

– Кожна людина, яка хоче бути здоровою.

– Не можна було не помітити задоволення, коли ви заговорили про обладнання, з яким працюють спеціалісти "Ужмеду"...
 
– Це питання також заслуговує на окрему розмову. Обладнання, що функціонує в нашому медичному центрі, не має аналогів на Закарпатті.

Скажімо, відтепер в Ужгороді з'явилася можливість зробити 4-D ультразвукову діагностику. Це просто фантастичні можливості як для медиків, так і, наприклад, для майбутніх мам, які можуть побачити реальне зображення свого дитятка ще до його народження. Придбаний нами ендоскоп дає можливість діагностувати патологію шлунку та 12-палої кишки. Високочастотні лінійні датчики дозволяють здійснювати неінвазивну діагностику захворювань артерій та вен. Ендоректальні дослідження простати дозволяють виявити захворювання простати на ранніх стадіях, коли вони ще не супроводжуються клінічними симптомами.

– Які послуги надає очолюваний вами Центр?

– У нас представлений практично весь спектр амбулаторно-поліклінічних послуг –
гінекологія, урологія, ультразвукова діагностика, мамологія, кардіологія, неврологія, ендокринологія, травматологія, лабораторна діагностика.

– Чому було обрано саме такі напрямки? Тому, що, виходячи з наших реалій, є певні найбільш проблемні ділянки?

– Безумовно. До прикладу, офтальмологія і лор у нас на ринку медичних послуг добре представлені. Але, наголошу, йдеться про амбулаторно-поліклінічні послуги...

– Тобто, не йдеться про лікування?..

– Ні-ні, це і лікування також. Просто лікування амбулаторне і стаціонарне – це дві різні речі. При правильній постановці питання потреба в стаціонарному лікуванні мала би бути зведена до мінімуму. Бо, до прикладу, ніхто не застрахований від якоїсь травми. Але всім іншим можливим проблемам треба намагатися запобігти...

– Чи є аналогії вашому закладові в Ужгороді, загалом на Закарпатті?

– Багатопрофільних приватних медичних центрів в Закарпатті не так багато. Серед них можна виділити "Асклепій", в Мукачеві працює "Християнський центр"...

– Обстеження в вашому медичному центрі – це дороге задоволення?

– Можу однозначно запевнити, що ні. Як в порівнянні з аналогічними українськими установами, так і , тим більше, порівняно з закордонними закладами. Скажімо, обстеження судин однієї ноги у нас коштує від 100 до 150 гривень. Це багато, чи мало? Переконаний – небагато. Адже йдеться про 30-40 хвилин безперервної роботи, як ми вже говорили, висококласного фахівця на дорогому, високотехнологічному обладнанні. Знову ж таки, спробуйте оцінити, у скільки разів дорожче вам обійдеться лікування хвороби, яку ви, економлячи, не встигли діагностувати вчасно – скільки піде на ліки, скільки – на діагностику та лікування ускладнень. Думаю, що в порівнянні з такими можливими витратами ця ціна зовсім невелика.

Аби для когось було наглядніше, наведу іншу паралель: техогляд вашого автомобіля коштує одну-три тисячі гривень. І нікому не прийде в голову зекономити на цих коштах: автомобіль має їздити і бути справним. А от витратити навіть не раз на рік, а хоча би раз на десять років таку суму на "техогляд" свого власного "механізму", "поломка" якого є абсолютно не співвідносною до поломки авто, у нас ще, нажаль, не звикли...

– А скільки коштує, наприклад, можливість побачити свою ще ненароджену дитину, яку дає ваш апарат 4-D ультразвукової діагностики?

– 250 гривень. Навіть якщо проаналізувати загальноукраїнський ринок аналогічних послуг, то це, мабуть, найнижча ціна. Про порівняння з закордоном уже не йдеться. Бо до цін, які є на аналогічну послугу там, доплюсуйте ще витрати на дорогу і ризик перевезення майбутньої породіллі.. Думаю, така ціна є абсолютно по кишені навіть для родин із середнім достатком...

Не говорю вже про те, що, мабуть, є суттєва різниця в тому, чи починати альбом дитячих фото з пологового будинку, чи, може, з фото, зроблених на 9-му чи 20-му тижні вагітності...

Інша річ, що не наша вина, що не кожен в нашій державі може собі дозволити і такі порівняно невеликі витрати. Це питання загального рівня добробуту у державі...

– І держава мала би бути прямо зацікавлена в тому, аби її громадяни були здоровими...

– За кордоном це вже давно зрозуміли: що платити податки, які йдуть на розвиток держави вцілому, і медичні страхові внески, які йдуть на розвиток галузі охорони здоров'я, може тільки здорова людина. Витрати на лікування хворої людини не співвідносно більші, аніж витрати на своєчасне діагностування і профілактику захворювань...

– А в нас?..

– А у нас замкнене коло: нема кому платити, недостатній бюджет, а значить – нема як застерегти здоров'я людей. Там, повторюсь, все навпаки: в них люди платять, завдяки цьому на медицину виділяються гроші і завдяки цьому вони здорові...

– Тобто, йдеться про різну психологію: як держави, так і окремих людей. У нас прийнято звертатися до лікаря тільки тоді, коли вже є якась проблема зі здоров'ям. Ви ж пропонуєте дещо іншу ідеологію...

– Аби було зрозуміліше, я можу навести як ілюстрацію таку статистику: у Японії рак шлунку займає одне з останніх місць в статистиці онкозахворювань, тоді як у нас він займає друге місце. Весь секрет у тому, що у них кожна людина, що працює, в обов'язковому порядку раз на рік, під час планового обстеження, має проходити ендоскопію. Зрозумілішою мовою – ковтати зонд.  Тобто, відповідні онкопатології виявляються ще на початкових стадіях, коли їх можна відносно легко вилікувати. Вони витрачають на це значно менше грошей, аніж витрачали би їх у тому випадку, якби намагалися лікувати пізні стадії раку.

І такі аналогії можна провести щодо будь-якої іншої патології.

Візьміть аденому простати. Якщо вам вже сорок років і ви ні разу не були в  уролога, то ви просто безвідповідальні по відношенню до себе, до свого здоров'я.

Точно так само – судини. Як озвучив на нещодавній прес-конференції начальник обласного управління охорони здоров'я Роман Шніцер,  у нас на Закарпатті серед причин смерті на першому місці традиційно – серцево-судинні хвороби (на другому – онкологія, третє і четверте місце розділяють травми, нещасні випадки й інфекційні захворювання). Що вам заважає прийти в 40 років на дуплексне сканування судин? Хоча би – на обстеження судин шиї, де вони найбільш доступні для візуалізації? Залежно від виявлення чи не виявлення якихось патологій вам або порадять профілактичне лікування, або прийти на наступний рік. Ви у виграші в будь-якому разі: чи якщо вчасно виявили проблему і займаєтеся її лікуванням ще до того, як процеси стали незворотними, чи живете собі спокійно, з чітким усвідомленням того, що у вас немає проблеми. А у нас традиційно як? Величезні гроші на лікування інсульту, інфаркту. Питається: для чого, якщо можна запобігти?..

– Уявімо, що, по прочитанні цього інтерв'ю хтось з читачів дозрів до такого рівня розуміння. І, навіть не маючи очевидних проблем зі здоров'ям, готовий пройти профілактичне обстеження. Куди звертатися?

– Для початку – зателефонувати. Номери наших телефонів є на сайті медичного центру "Ужмед"...

– А далі?

– Є два варіанти. Відповідно до першого ви можете, переглянувши перелік наших послуг, вибрати ті, які є доцільними на ваш погляд. Це, скажемо так, не зовсім професійний підхід, але, виходячи з права вибору і вашої конкретної ситуації, ви маєте таку можливість.

Відповідно до другого варіанту, у нас є розроблені програми комплексного обстеження. Їх створено на основі міністерських рекомендацій, досвіду кожного з лікарів, що працюють в нашому медичному центрі...

– Дякую, Василю Івановичу, за цю детальну розмову. Сподіваємося, ця інформація стане, скажемо так,  в добрій нагоді комусь із відвідувачів нашого ресурсу. Принаймні, особисто мені розуміння, що не варто дочікуватися можливих проблем, а краще запобігти, зберегти і закріпити добрий стан здоров'я, вона додала...

– Значить, той час, який ми потратили на цю бесіду, вже не був потрачений даремно. Бережіть себе, дбайте про себе, зрештою – просто любіть себе, і все у вас буде добре. Наше ж завдання – допомогти вам у цьому...

Теги: медичний центр Ужмед, ВасильСтойка, 4-D ультразвукова діагностика, обстеження судин

25 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати