15 лютого (за григоріанським календарем, 2 лютого – за юліанським) – християни відзначають Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа (Стрітення Господнє). Свято Стрітення встановлено в глибоку давнину, але урочисто відзначати його почали з кінця V ст.
Стрітення Господнє, християнське свято, присвячене згадці про події, що стались у сороковий день земного життя Ісуса Христа, а саме – зустрічі Божественного Немовляти в Єрусалимському Храмі двома старозавітськими праведниками – Симеоном і Анною Пророчицею (Лука 2:22-39).
Закон Мойсея приписував, щоб кожна жінка після народження дитини 40 днів не сміла входити до храму, бо в той час вона вважалася нечистою. Ці 40 днів називалися днями очищення. Після закінчення цих днів мати новонародженої дитини приходила до храму і приносила жертву очищення. Пречиста Діва Марія як Божа Мати не була зобов'язана до обряду очищення, бо освятилася Христовим Різдвом, як каже кондак празника: "Утробу Дівичу освятив Ти різдвом Твоїм". Та все-таки вона в покорі виконує припис закону.
На Стрітення в церквах освячують "громичні" свічки, вони є сімейними оберегами, захищають людей від грому, блискавки, оберігають від лиха і хвороб, воду- яка є такою цілющою, що й хрещенська та зілля, яке висушується і оберігає родину та хату від різної нечисті, негараздів і зла.
В Україні цей празник здавна шанувався і шанується.
Так, сьогодні, 15 лютого в греко-католицькому Хрестовоздвиженському кафедральному соборі міста Ужгорода в честь Великого празника - Стрітення Господнього відбулася Святкова Божественна Літургія, яку провели з найбільшою урочистістю, наче на Пасху, прот. Іван Тидір, парох Хрестовоздвиженського кафедрального Собору, та отець Павло Сабов. Священики проповідували і пояснили текст Євангелія, де говориться, що 40 дня Йосиф і Марія принесли Господа до храму" (Гл. 26).
Також на Богослужінні були присутні троє свящеиків із Словаччини, які брали участь у Святій Божественній Літургії, допомагали причащати, освячувати свічки та воду, мирувати вірників, які прийшли до Господнього дому на празник.
У своєму казані отець Іван розповів: " Коли після Різдва Господа нашого Ісуса Христа сорок днів минуло і час очищення законного сповнився, пречиста і преблагословенна Діва Мати вирушила з Вифлеєму зі святим Йосифом Обручником у Єрусалим до церкви Божої, несучи сорокаденне немовля Христа, прийшла сповнити закон Господній: подвійний – щоб очиститися опісля народження принесенням належної Богові жертви та єврейською молитвою і щоб поставити перед Господом первородне немовля й викупити його встановленою ціною. Була ж встановлена ціна викупу того п'ять срібних святих церковної ваги, а кожний срібний святий дорівнював двадцяти грошам. Той-бо закон Господній сповнюючи, Божа Мати в церкву із Законодавцем і прийшла.
Прийшла очиститися, хоч не потребувала очищення як не осквернена, чужа спокусам, нетлінна,пречиста: вона-бо зачала без мужа і насолоди й народила без болю і без пошкодження дівочої чистоти своєї. Вона ані якоїсь скверни, для жінок, що природно народжують, звичної, не мала: та , що народила чистоти джерело, як нечистоті належати могла? Народився від неї Христос: як же плід від дерева не пошкоджується ані не оскверняється дерево після народження свого плоду, так неушкодженою і не оскверненою залишилася Діва після народження Христа, плоду благословенного. Прийшов через неї Христос, як же промінь сонячний через скло чи кристал приходить. Не руйнують,не оскверняють скла і кристалу промені, які проходять, але ще чистіше їх просвітлюють. Діва Мати, до того ж і смиренна була,не пишалася нетлінною чистотою своєю, але, наче нечиста, на місці нечистих жінок перед дверима храму Господнього стала й очищення просити прийшла, не гидуючи нечистими і грішними. Принесла ж і жертву не як багаті, що приносять ягня однолітнє непорочне, але, як убогі, що приносять дві горлиці чи двоє пташенят голубів, у всьому смирення являючи та убогість люблячи, від гордині багатих втікаючи, бо із золота, яке царі принесли, небагато взяла і те жебракам та убогим роздала, трохи затримавши на дорогу до Єгипту.
У той же час, коли внесли батьки маленького Ісуса, щоб зробити за звичаєм законним щодо Нього, прийшов до церкви, Духом Святим ведений, святий Симеон-старець, чоловік праведний і благочестивий, який сподівався утіхи Ізраїлеві, що мала настати з приходом Месії.
Згідно із Євангелієм від Луки, Симеон був праведником, але він все-таки не повірив у можливість народження Спасителя від Діви Марії. І тоді Дух Святий напророчив йому, що він зможе вмерти тільки тоді, коли побачить народженого Господа. Те, що напророчив Дух Святий, те й здійснилося. Перед смертю старець Симеон сповістив, що те безпомічне немовля, яке йому пощастило нарешті побачити, вийде "на служіння спасіння людей".
Святий Йосиф з Пречистою Богородицею, закінчивши в церкві все за Законом Господнім, повернулися не до Вифлеєму, але в Галілею, у град свій Назарет, а звідти відразу втекли до Єгипту. Дитина, Син Божий Ісусик ріс й міцнів духом, сповнювався премудрості, й благодать Божа була на ньому".
Вершиною урочистості стало Святе Причастя, до якого приступили майже всі присутні, приймаючи Євхаристійного Ісуса до своєї душі та серця. До святкування пам'яті Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа (Стрітення Господнє ) приєдналися і гості нашого міста, а саме із Угорщини та Словаччини, які прийшли сьогодні на празник до Хрестовоздвиженського кафедрального Собору з-за кордону вже втретє.
На завершення свята настоятель Хрестовоздвиженського кафедрального Собору о. Іван щиро подякував журналісту Тетяні Маковській та всім присутнім працівникам ЗМІ за висвітлення церковних подій на сторінка закарпатської преси та Інтернет-видань. Він також побажав представникам ЗМІ міцного здоров'я, щастя, злагоди, благополуччя, достатку в родинах, миру, любові, Божого благословення та успіхів у житті та на їхній професійній ниві журналістики.
15 лютого 2011р.
Теги: Стрітення, Іван Тидір, Ісус Христос,