- Свого часу, коли я навчався в школі, батько мене записав в спортивну секцію по карате в місцеву ДЮСШ - каже Роман Михайлович, - А вже практичний досвід здобув, служачи в повітряно-десантних військах України. Повернувшись зі служби, організував спортивний клуб карате "Сінай", який став основою у заснуванні обласної федерації карате Шотокан. Можна сказати, що карате мені дало багато чого в житті. Я став впевненіший, сильніший і, як не дивно, почав розуміти сенс життя через карате.
(До речі Роман Михайлович одружений, виховує сина, дружина - кандидат економічних наук. За свою спортивну кар'єру став Чемпіоном України з куміте, призером чемпіонатів Європи та України, учасником багатьох всеукраїнських та міжнародних змагань.)
- Романе Михайловичу розкажіть про структуру федерації, про змагання, які ви організовуєте...
Насамперед хочу сказати, що Шотокан карате-до займає гідне місце на Закарпатті серед інших видів спорту. В нашій федерації є майстри спорту України, кандидати в МС, розрядники. Хороші клуби є на Іршавщині, у Виноградові. Розвивають спортивний напрямок карате і в Тячівському районі. Дуже приємно, що обласні змагання проводяться під керівництвом управління молоді та спорту ОДА. Це дає обласним змаганням статусу офіційних. За підсумками цих змагань спортсмени отримують звання та спортивні розряди. На всеукраїнському рівні ми співпрацюємо з національною асоціацією карате (JKS) і наші спортсмени беруть участь у національних чемпіонатах.
- А кого б зі свої вихованців Ви могли відзначити?
- Талановитих учнів в мене багато. Якщо судити за досягненнями, то це брати Михайло та Андрій Дзямки, Валерій Дячук, Єгорова Юлія, Сергій Забишній, Владик Бауман. Багато юних спортсмені прийшли до мене на початку року, я думаю, що з них виросте хороша зміна досвідченим спортсменам.
- Романе Михайловичу, свого часу ви були керівником відділу молоді та спорту Мукачевського міськвиконкому.
- Так, це правда. Бувають моменти в житті, коли доводиться вибирати. Я вибрав спорт і своїх учнів. У мене багатий досвід як вчителя, так і тренера. Думаю що в рідному місті я принесу більше користі як вчитель, ніж посадовець. Робота на керівній посаді дала мені практичний досвід організатора.
- А чи є послідовники серед ваших учнів, хто би хотів стати тренером?
- Так. Це Микола Волощук - талановитий спортсмен, переможець багатьох турнірів, який навчаеться в Івано-Франківському коледжі фізичної культури.
- Щоб ви хотіли побажати своїм учням в 2011 році?
- Передусім, впевненості в своїх силах, менше хворіти, і нових перемог в новому році на татамі і в житті.
Марія Кравчук