Як повідомили Закарпаття онлайн у прес-службі Мукачівської єпархії УПЦ (МП), цього дня у монастирі зібралося чимало вірників та духовенства Мукачівської православної єпархії. Під час Богослужіння на малому вході згідно постанови Священнного Синоду УПЦ від 23 грудня 2010 року владика Феодор звершив чин возведення в сан ігумені настоятельки Дубрівського жіночого монастиря монахині Серафими (Готра).
Таким чином у жіночому монастирі в села Дубрівка, що на Іршавщині від сьогодні є повноправна настоятелька.
Після Літургії, правлячий архієпископ Феодор ще раз привітав ігуменю з її возведенням на цю посаду і призвав на усіх Боже благословення.
Для справки: Відповідно до матеріалів засідання Священного Синоду Української Православної Церкви під головуванням Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України від 23 грудня 2010 року у журналі № 60 міститься наступне рішення:
СЛУХАЛИ рапорт Преосвященного Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського про затвердження настоятелькою Свято-Іоанно-Предтечинського жіночого монастиря, що в с.Дубрівка Іршавського району Закарпатської області, монахині Серафими (Готри) з возведенням в сан ігумені та возложенням наперсного хреста за посадою.
УХВАЛИЛИ: затвердити монахиню Серафиму (Готра) настоятелькою Свято-Іоанно-Предтечинського жіночого монастиря, що в с.Дубрівка Іршавського району Закарпатської області, з возведенням в сан ігумені та возложенням наперсного хреста за посадою.
З історії Дубрівського Свято-Іоанно-Предтеченського жіночого монастиря
Засновником скита, а згодом і монастиря на честь святого Іоанна Предтечі є ігумен Феодосій (Боршош) - родом із с.Боржавське (колишнє с.Велика Чинґава) Иршавського району. Коли йому виповнилося 15 років, на Закарпатті розпочався православний рух, який не пройшов мимо і молодого Юрія (ім'я ігумена Феодосія до прийняття чернецтва). Познайомившись у 1914 році з нині вже канонізованим (до лику місцевих святих, зарахований Українською Православною Церквою в 2001 році) прп. Алексієм, він перейшов з Греко-католицизму в Православ'я, за що в 1918-му його заарештували і запроторили в Сиготську тюрму. Але суд в Севлюші (нині м. Виноградово) виправдав Боршоша і відпустив на волю.
Коли в с. Іза появилося православне чернецтво, Юрій подався туди і вступив у Свято-Миколаївський монастир, де вже жило вісім ченців під керівництвом о. Алексія.
Через деякий час у селі Теребля було засновано чоловічий Спасо-Преображенський чоловічий монастир, куди, з благословення прп. Алексія був переведений Юрій.
У 1924 році на прохання ігумена Іова (Войтишина) в приходському храмі села Данилово Юрія було пострижено єпископом Веніаміном у мантію з іменем Феодосій, а через два дні монах Феодосій був висвячений в ієродиякони. 12 квітня 1924 року архієпископ Саватій (Врабець) у Празі рукоположив Феодосія в ієромонахи. Після висвячення ієромонах Феодосій повернувся до Тереблянського монастиря.
Оскільки в парафіях не вистачало священників, то оотця Феодосія, ігумен Іов направив на приходське служіння в с. Дубрівку. Там отець Феодосій звернувся до владики з проханням дозволити будівництво в Дубрівці чоловічого скита на честь Іоанна Предтечі.
Отримавши благословення, о. Феодосій підшукав недалеко від села зручне місце в урочищі "Гора", купив у Василя Білона невеличку земельну ділянку і у вересні 1925 року розпочав будівництво.