Ляльки-мотанки - древня слов'янська традиція, про яку сучасники знають небагато. Мирослава зізнається - вперше почула про неї лише кілька тижнів тому, однак швидко перейняла головний секрет виробництва.
Мирослава Стеців, учениця Ужгородської гімназії:
- Якщо людина починає робити таку ляльку із поганим настроєм, вона у неї не вийде, тобто ці ляльки потребують особливої, теплої радісної енергетики.
Виготовити таку ляльку можна всього за годину. Дівчата кажуть: на м'яку й безпечну іграшку вистачить і кількох клаптиків натуральної тканини.
Андрея Турок, учениця Ужгородської гімназії:
- Якби я могла тепер вибирати, з якими гратися, то я б вибрала такі ляльки, ніж "барбіки".
Лялька-мотанка у давні часи була не просто іграшкою, а й оберегом родині. Її виготовляли жінки, скручуючи тканину або нитки. Лялька була без імені й намальованого обличчя, інакше людині, на яку вона схожа, можна нашкодити. Єдине, що дозволялося - хрест-оберіг.
Світлана Залуцька, керівник гуртка декоративно-прикладного мистецтва Ужгородської гімназії:
- Робили і роблять, в першу чергу, як оберіг, якщо іграшка для дитини - це материнський захист. Робили суто на хворобу, дитина перехворіла, лялька забрала хворобу, ляльку або топили, або закопували, саме краще кажуть спалювати, щоб розвіяти на всі чотири сторони.
Мотанки робили й з інших приводів: на весілля, щоб були багатими жнива, здорова худоба. А ще, подарована у новорічну ніч лялька здійснює бажання.