Закарпаття наближається до критерію ВООЗ щодо 50% бактеріологічно підтверджених випадків туберкульозу

Вступним словом засідання відкрив міністр охорони здоров'я України Зіновій МИТНИК.
Колегія розглянула низку важливих питань. Одне з них — про впровадження державної політики протидії туберкульозу. З доповіддю виступила голова Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам МОЗ України Світлана ЧЕРЕНЬКО.

Після 15-річного періоду погіршання епідемічної ситуації щодо туберкульозу, коли рівень захворюваності та смертності зріс більш як у 2,5 разу, зазначила Світлана Олександрівна, — з 2006 року намітилася і розвивається позитивна динаміка цих показників. Торік порівняно з 2005 роком рівень захворюваності та смертності від туберкульозу знизився відповідно на 14,2 і 29 відсотків. Стабілізувався рівень захворюваності на туберкульоз серед підлітків.

Зниження рівня поширення епідемії туберкульозу характерне для всіх без винятку областей України. Якщо в "гарячій зоні" з рівнем захворюваності вище 100 випадків на 100 тис. населення у 2008 році перебували Херсонська, Луганська, Миколаївська області, то у 2009 році лишається одна — Херсонська. Але і в цій області порівняно з 2005 роком рівень захворюваності знижено на 40%.
За останній рік значно підвищили свій рейтинг Кіровоградська, Донецька, Вінницька та Хмельницька області.

За 9 місяців 2010 року позитивна динаміка показників захворюваності та смертності спостерігається у 26 регіонах України, причому в Київській, Рівненській, Черкаській, Чернігівській областях більш як на 10 відсотків. А в Полтавській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та м. Києві реєструють рівні всіх епідеміологічних показників, значно нижчі середньоукраїнських.

Немає жодного регіону України з негативними тенденціями всіх епідеміологічних показників.
Позитивні зрушення, наголосила доповідач, зумовлені постійним контролем за виконанням заходів Загальнодержавної програми на 2007—2011 роки як на центральному, так і на регіональному рівнях та значним збільшенням фінансування. У 2009 році на реалізацію заходів Програми було виділено 535,5 млн гривень, що на 209 млн більше, ніж у 2007 році. Значно поліпшується фінансування із місцевих бюджетів.

Я рада повідомити, наголосила Світлана Черенько, що Міністерство фінансів України погодило розроблений МОЗ України проект постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі заходи щодо підвищення престижності праці медичних працівників, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз", яким передбачається підвищення заробітної плати лікарям з 2011 року.
Поліпшенню епідемічної ситуації сприяло й те, що за останній час прийнято низку важливих регуляторно-правових та нормативних актів у сфері державної політики протидії туберкульозу. Із 2006 року їх кількість збільшилася з 11 до 40. Налагоджено дієвий контроль за прийнятими заходами й рішеннями. Зокрема, у 2010 році на апаратних нарадах МОЗ тричі розглядали питання втілення державної політики протидії туберкульозу, здійснено 14 моніторингових візитів у регіони України, організовано незалежну оцінку заходів програми із залученням міжнародних експертів.
Активну роботу щодо подолання туберкульозу проводять у регіонах. У Києві, приміром, поділився досвідом на колегії головний державний санітарний лікар столиці Анатолій Пономаренко, працюють міська та районні регіональні ради з питань протидії туберкульозу. Вони оперативно розглядають питання та пропозиції, пов'язані з проведенням заходів захисту населення від туберкульозу.

Постійна увага приділяється аналізу роботи щодо виявлення туберкульозу. За оперативними даними  з  регіонів,  протягом І півріччя 2010 року в закладах системи МОЗ оглянуто 11 884 262 осіб, виявлено хворих на туберкульоз 13 454, що становить 0,1%. Як свідчить практика, виявлення туберкульозу рентгенологічним та флюорографічним методом у визначених групах ризику є економічно неефективним.

Велика увага на всіх рівнях приділяється бактеріологічній діагностиці туберкульозу та роботі лабораторної мережі з бактеріологічної діагностики туберкульозу. Для підвищення якості лабораторних досліджень наказом МОЗ України від 10.06.10 № 478 реформовано мережу шляхом зменшення кількості лабораторій 3, 2 та 1 рівнів згідно з вимогами незалежної зовнішньої оцінки.

За останні 3 роки збільшилася кількість бактеріологічно підтверджених випадків ТБ — до 40,8%. Чотири регіони України: Закарпатська, Кіровоградська, Чернігівська області, м. Севастополь, наближаються до критерію ВООЗ щодо 50% виявлення бактеріальних форм туберкульозу. У 16 регіонах України збільшилася кількість лабораторно підтверджених нових випадків туберкульозу, що свідчить про налагодження якості досліджень. Викликають занепокоєння Київська, Львівська, Хмельницька, Чернівецька області, в яких низький рівень виявлення бактеріальних форм туберкульозу з подальшим зниженням у 2009 році.

Одним із важливих проблемних питань у контролі за туберкульозом в Україні, наголосила Світлана Черенько, є постійне збільшення захворюваності та смертності від ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ. У 7 регіонах України рівень захворюваності перевищує 7,4 на 100 тис. населення. Підвищений рівень захворюваності спостерігається в АР Крим, Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Київській, Кіровоградській, Одеській, Полтавській, Черкаській  областях та м. Севастополі. Але цей чинник можна розцінювати як позитивний, що свідчить про поліпшення якості діагностики поєднаного захворювання, оскільки в усіх областях України тривалий час відзначали недовиявлення випадків ко-інфекцій.

У  6 регіонах рівень смертності перевищує середньоукраїнський: 5,5 на 100 тисяч населення — АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Миколаївська, Одеська області  та  м. Севастополь.  Лише  в 4  регіонах  виживає  близько  половини хворих — Житомирська, Полтавська,  Черкаська області, м. Київ. У решті регіонів — помирає понад 70% хворих.

Значною проблемою в контролі за туберкульозом в Україні є низька ефективність лікування хворих із новими випадками туберкульозу. Причому помітна негативна динаміка щодо зниження результатів лікування протягом останніх 3-х років. Ефективного лікування, за даними когортного аналізу 2008 року, досягли лише у 62% хворих, померли 14,5% хворих, у 15,9% — зареєстрували невдале лікування, 8% — перервали лікування.

За результатами лікування за перший квартал 2009 р., жодний регіон України не досяг критерію ВООЗ за ефективним лікуванням — 85%: у 19 регіонах ефективно лікують більше половини хворих.
Високі показники летальності серед нових випадків туберкульозу свідчать про несвоєчасність діагностики туберкульозу. Лише Волинська, Сумська області за показником летальності досягли критерію ВООЗ — 5%.Тільки в 12 областях спостерігається позитивна динаміка показника порівняно із попереднім роком. Найвищий рівень летальності за рахунок переважно випадків ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ (понад 15%) — у Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській областях.

Лише Волинська, Хмельницька, Чернівецька області досягли критерію ВООЗ за показником невдалого лікування — 5%. А у 12 регіонах України відзначають високі показники невдалого лікування (понад 15%): АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Кіровоградська, Луганська, Одеська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Чернігівська області, м. Севастополь.
Основними причинами невдалого лікування є поширення мультирезистентного туберкульозу, низька якість контрольованого лікування та несвоєчасне діагностування захворювання.

На цій проблемі загострила увагу присутніх начальник Управління охорони здоров'я Миколаївської облдержадміністрації Світлана Хотіна. У регіоні зростає кількість хворих на мультирезистентний туберкульоз за рахунок хворих, звільнених із місць позбавлення волі. Щоб розв'язати цю проблему, в області зобов'язали Управління внутрішніх справ взяти під контроль обстеження на туберкульоз цього контингенту під час реєстрації.

Лише 7 регіонів України досягли критерію ВООЗ за показником перерваного лікування (5%): АР Крим, Волинська, Донецька, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Хмельницька. Тільки в 14 областях мають позитивну динаміку цього показника.

Найвищий показник перерваного лікування (більш як 10%) у Дніпропетровській, Закарпатській, Київській, Кіровоградській, Сумській, Харківській областях, м. Києві та Севастополі.

Основними причинами перерваного лікування є: відсутність або недостатня робота з пацієнтами щодо формування прихильності до лікування; відсутність орієнтованого на пацієнта підходу до лікування та відсутність соціальної підтримки під час основного курсу хіміотерапії.

Аналіз роботи фтизіатричної служби України дає підстави для того, щоб виконання Загальнодержавної програми у 2008 та в I кварталі 2010 року визнати задовільним: продовжує знижуватися рівень захворюваності на туберкульоз серед загального населення, дітей та підлітків. Немає жодного регіону України, в якому погіршилася б епідемічна ситуація щодо туберкульозу.
Однак досягнуті успіхи можна вважати тимчасовими, зробила висновок доповідач, оскільки на фоні стабілізації та поліпшення епідемічної ситуації щодо звичайного туберкульозу через поширення епідемії ВІЛ/СНІДу та накопичення систематичних помилок у реалізації Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007—2011 роках набувають надзвичайної актуальності дві проблеми: збільшення захворюваності та смертності від ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ; поширення мультирезистентного туберкульозу, у тому числі з розширеною резистентністю, що знижує ефективність лікування серед хворих з новими випадками туберкульозу та підвищує вартість лікування.

Ці проблеми поки що не позначилися на загальній епідемічній ситуації, але стрімко поширюватимуться у разі зволікання з їх негайним розв'язанням.

Контроль над епідемією туберкульозу в Україні, зробила висновок Світлана Черенько, можливий за умов урахування та виправлення всіх помилок у реалізації нині чинної та під час розробки нової програми на 2012—2017 роки з чітким визначенням пріоритетів у фінансуванні.

На розширеному засіданні колегії МОЗ України розглянуто й інші питання. Зокрема, з доповідями виступили: заступник міністра охорони здоров'я України Олександр Гудзенко: "Про попередні результати впровадження формулярної системи забезпечення лікарськими засобами закладів охорони здоров'я", головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "онкологія" Ігор Щепотін: "Про проблемні питання в онкології", директор ДУ "Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України" Геннадій Слабкий: "Про упорядкування діяльності обласних та міських центрів здоров'я", та начальник Управління справами МОЗ України Валерій Бачинський: "Аналіз звернень громадян до МОЗ за 9 місяців 2010 року".

З усіх обговорених питань прийнято конкретні рішення.
 

Теги: туберкульоз, діагностика, бактеріологічна, ВООЗ

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати