В Ужгороді відбувся міжнародний семінар «Захист міст та сіл Закарпаття від повеней, засух та кліматичних змін»

Учасників семінару привітали Ужгородський міський голова Віктор Погорєлов та заступник голови обласної ради Андрій Сербайло (на фото). У своєму виступі Андрій Андрійович, зокрема, зазначив, що семінар проходить в час, коли наша область лише починає заліковувати рани, завданні черговою природною стихією. Тому тема семінару є для громадськості краю, як ніколи, актуальною.

Катастрофічні повені, які почастішали за останнє десятиліття, стали великим екологічним лихом не тільки для Карпат, а й усіх гірських регіонів Європи. Вони несуть з собою руйнування і людські жертви. Паводок 2008 року в Карпатах, який охопив 6 областей України, завдав збитків на півтора мільярда доларів США. Для ліквідації наслідків теперішньої повені потрібно більше 140 мільйонів гривень. Аналогічні тенденції, на жаль, мають місце і в інших гірських регіонах Європи. Того ж 2008 року паводок в Швейцарських Альпах наніс бід на 1 млрд.евро, а паводок 2010 року в Польщі, Чехії, Німеччині був ще масштабнішим.

Тому завданням влади, місцевого самоврядування та громадських організацій є максимально запобігти виникненню повеней та інших екологічних лих, звести до мінімуму матеріальні та моральні збитки. Отож , висновки і пропозиції учасників семінару будуть в цьому плані дуже доречними. Він також зазначив, що в цьому аспекті діяльність органів влади Закарпаття уже спрямовується на запровадження найменш шкідливих для навколишнього середовища методів господарювання у лісовому та сільському господарстві, екологічно безпечних транспортних і енергетичних систем, запобіганню промислових аварій. Обласною радою прийнято і реалізується ряд державних і регіональних програм щодо збереження навколишнього середовища, захисту населення від стихії. Зокрема, активно здійснюється державна та регіональна програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиси у Закарпатській області на 2006 -2015 роки, програма охорони та комплексного використання водних ресурсів річок області, і, що важливо, - програма зниження екологічної напруги шляхом створення системи збору , переробки та утилізації тари, упаковки, твердих побутових відходів як вторинної сировини. Ці програми тісно пов'язані між собою і їх реалізація дає позитивні результати. Там, де повністю реалізовано заходи цих програм, стихія завдає найменшої шкоди.

У розв'язанні проблем протипаводкового захисту на Закарпатті особливе значення має транскордонне співробітництво владних структур, господарських суб'єктів, територіальних громад. На цьому наголошується і в прийнятій недавно Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи Резолюції та Рекомендації щодо сталого розвитку Карпат. Адже стихія не знає кордонів і свою руйнівну силу проявляє незалежно від державної приналежності територій. І саме завдяки такій співпраці з угорськими та словацькими колегами, останнім часом з румунськими партнерами вдалося виробити комплексну систему протипаводкового захисту. Проте роботи в цьому напрямку ще дуже багато, що ще раз підтвердив останній паводок.

Бо тільки об'єднавши зусилля всіх державних і громадських інституцій суспільства, можна вистояти в умовах глобалізації та індустріального наступу і зберегти цей регіон для прийдешніх поколінь, створюючи прийнятні умови існування та забезпечення прав і свобод людини.

Часто наслідки стихії усугубляє безвідповідальна побутова діяльність людей. Захаращеність берегів рік і потічків, розорювання прибережних смуг – все веде за собою негативні наслідки. Не тільки у містах, а й селах великою проблемою стало захоронення сміття. Внаслідок відсутності продуманої системи виховної роботи з населенням та неуваги з боку владних структур до цього питання виникають сотні стихійних сміттєзвалищ. Отож після проливних дощів цей бруд опиняється в річках, що стримує проходження води. Тому нам слід вести системну виховну роботу серед населення. Навчити людей любити, оберігати природу, часткою якої ми є самі, турбуватися про неї як про матір.

З проблематики семінару перед його учасниками виступили експерт Валентин Волошин, член Громадської організації "Люди і вода" Павол Варга зі Словаччини, еколог Штефан Вальо, заступник директора Українського НДІ гірського лісівництва Володимир Коржов, завідуючий Закарпатським опорним пунктом Інституту гідротехніки і меліораціїї Національної Академії аграрних наук України Олександр Матвієць та ряд інших, які презентували не лише причини виникнення повеней, а й шляхи та засоби їх запобігання. Головна причина повеней, як твердить еколог Штефан Вальо, це лісові шляхи, які під час злив збирають воду і стрімко спрямовують її вниз.

Учасникам семінару було продемонстровано публіцистичний фільм "Водні проблеми у Словаччині", який розкриває аналогічні до нашого краю проблеми виникнення паводків. Він є дуже повчальним для територіальних громад і його б доцільно показати населенню всіх гірських сіл Закарпаття.

Заслуговує на увагу та поширення також досвід вирішення цих проблем у Татрах, представлений керівником словацької фірми "Екостав" Паволом Шути – як можна затримувати воду там, де вона випадає – у горах, створюючи штучні озера, загати, невеликі польдери в лісах, регулюючи тим самим водний процес при екстремальних умовах, сприяючи відновленню рослинності тощо.

На семінарі було презентовано видання "Вода без кордонів" як складову проекту "Карпатські води для людей" у рамках якого і відбувся семінар.

Висновки та пропозиції учасників семінару буде направлено керівництву області для врахування при прийнятті рішень.

Теги: повені, засухи. клімат, паводки

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати