Місячний побут закарпатського поета разом зі стипендією наданий для написання нових віршів і редакторської роботи над старими текстами.
Як розповідає сам Андрій Любка, "жити в старій ратуші, товщина стін якої подекуди сягає метра, коли твоє вікно виходить на центральну міську ялинку і головний собор міста, ходити гуляти до моря і блукати в снігових заметах порожніх вуличок, - що ж може бути кращим і ліричнішим? Сподіваюся, все це дасть можливість добре попрацювати".