Причиною смерті верстатника лісопильного цеху на Хустщині стали порушення безпеки виробництва

З невідомих причин залишивши своє робоче місце на кругло - пиляльному верстаті, чоловік, абсолютно "чистий" на предмет алкогольного чи наркотичного сп'яніння ( це показала пізніше проведена експертиза), опинився в робочій зоні стрічко - пиляльного верстату. Там, перечепившись за рейку траверсного візка, впав на пилу, яка в кліп ока понівечила його вщент... Як могло таке статися? Відповідями на це запитання в ході розслідування випадку спеціальною  комісією Держгірпромнагляду по Закарпатській області були найрізноманітніші версії – від елементарної недбалості до свідомо спланованого суіциду. Проте на "вузькі" місця в організації безпечного виробництва на підприємстві вказала лише оперативна позапланова перевірка виконання вимог чинного законодавства з охорони праці, що зазвичай є своєрідною післямовою працеохоронців до кожного серйозного травмування на робочому місці.

Як повідомили Закарпаття онлайн в управлінні Держгірпромнагляду по Закарпатській області, виявлені порушення, а їх аж цілих шість десятків – потенційні ризики, що за певних обставин можуть завдати шкоди здоров'ю або й позбавити життя будь-кого з  214 працівників ТзОВ "Енран- ЗЛК", - підсумувала результати проведеної роботи начальник відділу розслідування, обліку травматизму та скарг управління Діана Казакова. – Взяти хоча б організаційні, що стосуються, найперше, переліку робіт з підвищеною небезпекою. Крім того, що не всі належні роботи до згаданого переліку включені, до них допущено 23 працівників, які не пройшли спеціальне навчання  та перевірку знань з питань охорони праці. І навіть навчальні плани та програми з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов'язків працівників для проведення спеціального навчання з питань охорони праці не розроблені. Сама ж комісія, створена на підприємстві для цієї роботи, не відповідає вимогам типового положення: її склад не затверджений наказом керівника, до нього  включено посадових осіб, котрі самі не пройшли навчання та перевірку знань з охорони праці, а також до складу комісії не включено уповноваженої особи з питань охорони праці...

На погляд людини невтаємниченої у працеохоронну справу ці порушення -  "жучки", що навряд чи кардинально впливають на результати запобігання виробничому травматизму. Але далі – більше: дрібніші недоробки, як водиться, тягнуть за собою більш суттєві. Атестація робочих місць проведена не в повному обсязі. Не розроблені програми стажування для конкретних професій.

Працівники підприємства не в повній мірі забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту і допускаються без них до роботи. А ось і відповідь на запитання: як таке можливо? При кількості працюючих на підприємстві 214 чоловік функції фахівця служби охорони праці за сумісництвом виконує головний технолог Василь Горничар, тоді як чинне законодавство дозволяє таке суміщення лише при кількості до півсотні працюючих. Звісно, за такої ситуації важко очікувати від посадовця ефективної роботи, адже й обов'язків головного технолога для спеціаліста із скромним досвідом, яким є Василь Горничар, більш ніж достатньо.

На окрему розмову заслуговує контроль за станом споруд та будівель на підприємстві. Оскільки ТзОВ "Енран-ЗЛК" успадкувало виробничі потужності колишнього лісокомбінату, на території підприємства безліч напівзруйнованих приміщень, що здатні становити загрозу життю та здоров'ю працівників, котрі волею випадку можуть опинитися в небезпечній зоні.  Цієї осені не проведено їх загальні технічні огляди із оформленням відповідного акту. На підприємстві не заведений технічний журнал, до якого необхідно вносити записи про виконані роботи. Дивно було б очікувати на  якісне проведення цієї роботи, якщо відповідним наказом навіть  не призначені особи відповідальні за експлуатацію, збереження, своєчасний ремонт будівель та споруд. Кажуть, на все це немає коштів. Але бодай загородити згадані території підвищеного ризику, щоб убезпечити власні кадри, можна?!

Значна кількість порушень виявлена й безпосередньо у виробничих цехах. За словами головного державного інспектора з охорони праці відділу розслідування, обліку травматизму та скарг Мирослава Феделеша, відсутність на багатьох верстатах зблокувань захисних огороджень доступу до ріжучих інструментів з пусковими пристроями може спричинитися важкими травмами, каліцтвами, смертельними випадками на робочих місцях.

- Стосовно стрічково-пиляльного верстату "КАНАЛІ", на якому власне й трапився нещасний випадок з  Петром Феєром, можу сказати одне, - резюмує Мирослав Йосипович, -  він якщо не зараз, то в майбутньому  неодмінно став би джерелом трагедії. Верстат не обладнаний механічними або електромеханічними уловлювачами полотна пиляльної стрічки; вхідні двері захисного передверстатного огородження робочої зони переміщення його каретки  не зблоковані з пусковим пристоєм головного обладнання;  конвеєр, що подає пиломатеріал від згаданого верстата, не огороджений суцільним бар'єром з боку скидача пиломатеріалу; вхідні двері, що розміщені в підлозі цеху доступу до головного привода верстату, не зблоковані з пусковим пристроєм; відсутнє захисне огородження двигуна на вентиляторі аспірації ... Чи треба більше ризиків?

Пильної уваги вимагає й безпека електрогосподарства підприємства (відповідальний Сергій Гінцяк). "Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів", до прикладу, передбачають наявність переносних заземлень, повну укомплектованість засобами пожежогасіння та відповідними унаочненнями, забезпечення працівників та укомплектованість електроустановок випробуваними відповіднодо норм комплектування засобами захисту. І що найбільше дивує, усунення цих порушень не вимагає бозна яких фінансових затрат, зауважує головний державний інспектор з охорони праці відділу нагляду за об'єктами підвищеної небезпеки Юрій Шпряха. Важливо чітко виконувати вимоги нормативних актів  та інструкції, аби звести ймовірність травмувань у цій царині до нуля.

Під час перевірки було піддано прискіпливій ревізії й численний парк підіймальних споруд  підприємства та посудин, що працюють під тиском.  Кран ККС-10 експлуатується з несправним обмежувачем висоти підйому вантажу, блокувальним пристроєм дверей кабіни кранівника, на окремих посудинах відсутні стаціонарні майданчики і сходи для обслуговування запобіжних клапанів, манометрів та запірної арматури. Не проведено повірку манометрів компресорної, посудин, що працюють під тиском, та котелень.

 Коли питаєш у відповідального за цю ділянку роботи Михайла Гери - чому в паспортах кранів відсутні рішення інспектора Держгірпромнагляду про можливість їх подальшої експлуатації після експертних досліджень та позачергових ПТО чи коли будуть оформлені дозволи органів Держгірпромнагляду на спроможність підприємства експлуатувати посудини, що працюють під тиском та котли, що зареєстровані після жовтня 2003 року?- чуєш  чіткі, конкретні відповіді, констатує заступник начальника відділу нагляду за об'єктами підвищеної небезпеки Василь Василинчук. Обізнаність та компетентність усіх без винятку керівників середньої ланки приємно вражає. Але теоретичні викладки чомусь ніяк не переходять у практичну площину. Залишається сподіватись на народну мудрість: біда докучить, то й розуму научить...

Вже докучила: трагедія, що забрала життя верстатника ТзОВ "Енран-ЗЛК" надовго позбавила спокійного життя, як директора підприємства Юрія Бобаля та керівників структурних підрозділів, так і коллектив, кожен член якого тепер вже точно усвідомлює: за такого ставлення до безпеки виробництва та охорони праці годі розраховувати на роботу без травм і смертей. Випадок пов'язано з виробництвом. Виними визнано потерпілого Петра Феєра, котрий не виконав вимоги інструкції з охорони праці та правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ТзОВ "Енран – ЗЛК"; майстра зміни ЛПЦ ТзОВ "Енран – ЗЛК" Роберта Шотника, що не  здійснював достатній контроль за дотриманням правил техніки безпеки та дотриманням працівниками цеху правил внутрішнього розпорядку; головного інженера ТзОВ "Енран – ЗЛК" Михайла Коцура,  котрий не проконтролював наявність блокувального пристрою головного обладнання на вхідних дверях в зону переміщення візків передверстатних конвеєрів і подавальних пристроїв.

Довідка: З початку року на підприємствах лісозаготівельної та лісопереробної галузі промисловості Закарпаття травмовано 14  осіб, з них 2 - смертельно.
 

Теги: верстатник, смерть, лісопильний цех

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати