Федір ВАЩУК: Успіх Закарпатського державного університету – у правильно розставлених пріоритетах

А цього тижня представники навчально-наукового інституту інформаційних технологій та дистанційної освіти ЗакДУ також повернулися з Одеси переможцями. Там проходив 8-й міжнародний форум «Високі технології в освіті. Hi-Tech Education 2007”, в якому брали участь провідні вищі навчальні заклади України та зарубіжжя. Третій рік поспіль журі цього конкурсу віддає пальму першості закарпатцям та нагороджує їх медалями: позаторік – срібною, минулого і цього року – золотою. Ректор Закарпатського державного університету пояснює успіхи правильно обраним напрямом розвитку вишу у тандемі з кропіткою роботою. Про перспективи вітчизняної вищої школи, про будні і свята ЗакДУ – у розмові з Федором ВАЩУКОМ.

— Федоре Григоровичу, цей рік видався для Закарпатського державного університету надзвичайно успішним. Це щаслива випадковість, чи закономірність?

— У роботі університету немає активних періодів чи пасивних. Навчальний процес – безперервний, тому ти просто щодня виконуєш свою справу. А відзнаки та нагороди означають лише той факт, що ми обрали оптимальний шлях розвитку, правильно розподілили пріоритети і не зупиняємося на досягнутому. Що стосується виставок і конкурсів, то ми намагаємося їх не пропускати. Такі заходи не дозволяють варитися у власному соку і зупинятися на досягнутому. До того ж ми не готуємо якийсь проект спеціально до окремо взятої виставки, але завжди маємо що показати і чим здивувати.

— Які з останніх отриманих нагород вважаєте найбільш знаковими?

— Будь-яку відзнаку отримувати приємно. Але особливо важливими є оцінки держави, наукової і освітньої громадськості. Бронзову медаль у виставці “Сучасна освіта в Україні-2007”, яка проводилася під егідою Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук, вважаю перемогою всієї вищої школи нашого краю. Бо вперше за 10-літню історію її проведення закарпатський вищий навчальний заклад не тільки наважився взяти участь, але й потрапити до трійки кращих університетів України. Нагадаю, що у виставці брало участь 465 університетів та наукових установ нашої держави. ЗакДУ відзначено в номінації “Інтеграція науки і освіти у вищому навчальному закладі”.

— Торік за показниками Міністерства освіти і науки України ЗакДУ посів п’яте місце у державі серед класичних університетів. Чи проводився цього року такий рейтинг і як сьогодні виглядає університет на загальнодержавному рівні?

— Справді, на колегії Міністерства освіти і науки України освітянам роздали матеріали з останніми рейтинговими показниками вітчизняних вищих навчальних закладів. Як виявилося, ми очолюємо список «ненаціональних» університетів України і навіть випереджаємо 4 національні. Це при тому, що наш вуз дуже -молодий, що стосується такої консервативної галузі як вища освіта. За 12 років стати кращим «ненаціональним» університетом України – це вагомий успіх.

— А скільки налічується сьогодні в Україні національних університетів?

— Наскільки мені відомо, 84 вітчизняних університети мають статус національних. Чи всі відповідають йому – сумнівно. Справа в тому, що згідно додатку до Указу президента про присвоєння вищим навчальним закладам статусу національних, є чітко визначена їх кількість. Тобто, національних університетів в Україні повинно бути не більше шести, по одному з кожного напряму: технічний, економічний, педагогічний, правовий і т.д. Але згодом вносилося багато змін до Указу, і таким чином на сьогодні їх стало більше 80. Якщо ж проаналізувати рейтингові показники, то багато з національних університетів за деякими параметрами програють державним і навіть багатьом невеликим приватним вузам.

— То чи не забагато в Україні вищих навчальних закладів? Можливо, їхню кількість доцільно було б скоротити?

— Багато хто вважає, що у порівнянні з такими країнами, як Франція чи Англія, де функціонує всього кілька десятків університетів, для України більше 400 вишів – забагато. Але справа в тому, що у європейських країнах пройшов процес укрупнення вищих навчальних закладів за рахунок менших. Таким чином, в одному університеті Франції навчається до 40 тисяч студентів. В Україні багато малих вузів, але в сукупності за кількістю студентів на 10 тисяч чоловік населення , ми відстаємо від таких держав. Загалом у нашій країні вдвічі менше людей з вищою освітою, ніж у Європі.

Інша справа, що потрібно оптимізувати структуру наших вишів. За кордоном факультети, відділення чи інші структурні підрозділи великих університетів мають такі ж права, як у нас адміністрація окремого вищого навчального закладу. Наразі механічне об’єднання вузів не зможе покращити якості освітніх послуг. Можливо згодом, коли держава стане економічно багатою, не буде такого ступеня централізації управління, коли вузи стануть самодостатніми з фінансового і правового боку, - тоді цей процес піде самостійно і настане час об’єднання університетів.

— Повернімося до ЗакДУ. Багато хто відзначає високий рівень наукової роботи в університеті. Це результат строгого контролю над науковцями, чи зростання престижу науки ?

— Займатися наукою на сьогодні справді стало престижним. Тягнуться вгору економічні показники в країні, зростає потреба в наукових кадрах, наука стала перспективною галуззю. Щодо нашого університету, то останнім часом кількість наукових публікацій стрімко збільшилась. Можливо, це є наслідком жорсткої політики ректорату - до читання лекцій не допускаються викладачі, які не мають наукових статей, пов’язаних з предметом викладання.

— Крім цього ми почали прискіпливіше приглядатися до навчання та наукової роботи аспірантів і пошукувачів. Несумлінних виключаємо з аспірантури.

— Понизити планку не дозволяють українські і закордонні вузи-партнери, з якими співпрацюємо. Адже вони слідкують за нашими публікаціями, часто запрошують на конференції, пропонують спільні наукові проекти. Саме завдяки хорошому іміджу, із Закарпатським державним університетом виявляють бажання співпрацювати відомі учені, науковці. Таким чином покращується і викладацький склад працівників. Лише цього року в ЗакДУ отримали постійне місце роботи троє закарпатських докторів наук та біля 10 київських учених з вагомим науковим багажем, які долучаються до читання лекцій студентам.

— Кажуть, на теренах України ЗакДУ зажив слави вишу, який не боїться експериментів. Це насправді так?

— В експериментах ми дуже розбірливі. Якщо бачимо, що вони підуть на користь університету, то, звичайно, погоджуємося. Щодо останнього прикладу, то тут зіграв основну роль не стільки експеримент, як бажання від розмов перейти до діла. Усі опікуються станом вивчення в освітніх закладах України рідної та іноземної мов, навичками застосування випускниками комп’ютерних технологій. Тож замість того, щоб приєднатися до хору занепокоєних, ми на прикладі нашого університету вирішили вдосконалити державну атестацію, тобто випускні іспити. Міністерство освіти і науки України нас підтримало і дало офіційний дозвіл на експеримент, про результати якого необхідно буде відзвітувати.

Студенти ЗакДУ вже проінформовані про нововведення під час випускної кампанії, складено графіки консультацій та іспитів. Практично тут нічого складного немає. Просто спільно з класичним випускним випробуванням, вони отримають додаткові тестові завдання. Питання стосуватимуться окремих тем з української та іноземної мов, а також інформатики. Можливо, наступного року об’єм завдань буде більший, ніж тепер.

Для чого це все, легко пояснити. Ми відповідаємо за наших випускників. А вони формують імідж університету навіть по закінченні навчання. І якщо люди елементарно не можуть грамотно скласти ділового документу, не вміють користуватися комп’ютерною технікою, не здатні спілкуватися іноземною мовою, то для чого тоді були ці роки навчання?

— А як щодо цьогорічної вступної кампанії? Чи вже відомо про якість нововведення під час вступу до вищих навчальних закладів?

— Наскільки я володію інформацією, то особливих змін у правилах прийому на сьогодні не передбачено. Як і торік, у школах проводитиметься зовнішнє тестування, яке непогано себе зарекомендувало.

Що стосується того, яким чином після бакалаврату продовжити навчання на здобуття ступеня спеціаліста і магістра, то можливим є конкурсний відбір. Цього року форму його проведення обиратиме кожен вищий навчальний заклад самостійно. При цьому можуть бути враховані рейтингові оцінки студента та результати державної атестації. У майбутньому втоматичного зарахування до магістратури не буде. Претендувати на здобуття наступного ступеня підготовки зможе тільки студент, який демонструє достатній рівень знань.

— Відомо, що кількох цьогорічних випускників загальноосвітніх шкіл області вже зараховано на навчання в ЗакДУ. Таку можливість надала конкурсно-ігрова програма “Майбутня еліта Закарпаття”. Чи виправдовує вона себе?

— Четвертий рік поспіль проводиться конкурсна гра “Майбутня еліта Закарпаття” та її телевізійна версія “Стань студентом”. Проект підтримує управління освіти і науки Закарпатської ОДА та особисто губернатор області.

— Як видно, гра, а точніше сказати, інтелектуальне змагання, набуло широкої популярності в краї. Ще задовго до початку відбірних турів нам телефонують учні з проханням взяти участь у конкурсі. Адже переможці отримують посвідчення про зарахування до ЗакДУ без подальших іспитів. Насправді вступне випробування усі фіналісти проходять, адже на усіх етапах відбору перевіряються знання і до фіналу потрапляють кращі.

А що стосується освітнього значення таких заходів, то завдяки їм ми виявляємо обдаровану молодь у краї, допомагаємо великій кількості школярів перевірити свої знання та заздалегідь підготуватися до вступної кампанії, даємо можливість ближче ознайомитися з нашим університетом, викладачами і студентським життям.

— До речі, про студентське життя. Ректорат Закарпатського державного університету активно надає підтримку студентам у проведенні різних культурних заходів. У тому числі і матеріальну. Які перспективи Ви вбачаєте в організації студентського дозвілля?

— Мені, як керівнику, відверто кажучи, завжди хочеться використати гроші на оновлення матеріально-технічної бази, закупку літератури, наукових посібників. Але я розумію, що більшої користі колективу принесе не нова парта чи принтер, а разом проведений час. Мене тішать ініціативи молоді. Члени студради часто приходять з пропозиціями щодо організації різноманітних заходів, навчилися проводити їх на високому рівні, гуртують навколо себе інших студентів і викладачів. Ми насправді відчуваємо себе єдиними дружнім колективом – і це найбільше досягнення Закарпатського державного університету.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати