Також з 9.00 на пл. Театральній проходитиме акція "Виміряй цукор в крові, скажи діабету – ні!" під час якої можна буде безкоштовно виміряти рівень цукру в крові та отримати консультації та інформаційні матеріали.
Участь у прес-конференції візьмуть участь, Ольга Крафчик – обласний ендокрилог, зав. відділенням ендокринології ЗОКЛ ім. А.Новака, Йосип Пічкар - доцент кафедри ендокринології медичного факультету УжНУ, Любов Дудаш - голова Закарпатської обласної спілки "Діабетик".
Довідково: Щорічно 14 листопада в усьому світі проходить Всесвітній день діабету.
Ця пам'ятна дата була запроваджена в 1991 році зусиллями Всесвітньої організації охорони здоров'я та Міжнародної діабетичної федерації на честь дня народження Фредеріка Бантинга, Нобелівського лауреата, який у жовтні 1921 року вперше запропонував використання гормону інсуліну для лікування хворих на цукровий діабет (ЦД). Черговий раз цей день нагадує нам про складну епідеміологічну ситуацію в Україні й спонукає звернути увагу на сучасний стан проблеми. Цукровий діабет – одна з основних медико-соціальних проблем сучасного суспільства, що зумовлена високою захворюваністю та поширеністю ЦД і частим розвитком хронічних мікро- та макросудинних ускладнень. За оцінками ВООЗ, кількість осіб у світі, які страждають на ЦД, у 2000 році становила 151 млн.,а у 2025 року це число зросте до 330 млн., що дає підстави говорити про "глобальну епідемію діабету". Припускається, що справжня поширеність ЦД у 2-2,5 рази вища, тобто кількість хворих сягає 2-2,5 млн., що спонукає до активного виявлення пацієнтів з цією патологією.
У розвинутих країнах ЦД є основною причиною втрати зору, часто призводить до ураження нирок і формування хронічної ниркової недостатності (ХНН). Так, у Сполучених Штатах Америки ЦД є основною причиною ниркової недостатності, що потребує проведення хронічного гемодіалізу. Частота ампутацій нижніх кінцівок у хворих на ЦД у 10-15 разів вища, ніж у загальній популяції, що зумовлено розвитком нейропатії та ангіопатії судин нижніх кінцівок. ЦД – основна причина нетравматичних ампутацій в індустріально розвинутих країнах.
У більшості хворих (90-95%) діагностують ЦД 2 типу, основою розвитку якого є генетична зумовленість, ожиріння, малорухливий спосіб життя. Ураження серцево-судинної системи є причиною 65-75% усіх випадків смерті серед пацієнтів цієї групи. За даними клініко-епідеміологічних досліджень, проведених протягом останніх років, було доведено, що частота інфаркту міокарда і церебрального інсульту в 2-3 рази вища у хворих на ЦД порівняно з аналогічними показниками в загальній популяції, причому подібне співвідношення спостерігається в усіх вікових групах незалежно від статі пацієнтів. Наразі встановлено, що ЦД сам по собі є фактором ризику розвитку інфаркту міокарда, зіставним за значенням із наявністю ішемічної хвороби серця (ІХС).
Ці дані дозволяють розглядати всіх хворих на ЦД як групу осіб з високим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань. Попри успіхи в попередженні кардіоваскулярних захворювань в осіб без ЦД досягти подібного зниження захворюваності у пацієнтів із ЦД не вдалося.