На закарпатській Перечинщині провели науково-практичну конференцію, присвячену життю та творчості Івана Гарайди

Від імені оргкомітету конференції її учасників привітав голова обласної організації "Лемківщина", редактор газети "Лемки Карпат", письменник Василь Мулеса. Учасників конференції  привітав сільський голова  Іван Магада.

З доповідями виступили:  кандидат філологічних наук, доцент Ужгородського національного університету Ірина Філак - „Іван Гарайда як філолог";  доктор історичних наук, професор Ужгородського національного університету Роман Офіцинський - "Іван Гарайда - життєвий та творчий шлях"; голова Перечинської районної організації Товариства ім.  Духновича Ганна Мегела - "Іван Гарайда повернення із небуття"; художник-публіцист, заступник голови крайового культурно-освітнього товариства "Просвіта"  Володимир Шелепець - " Іван Гарайда і сучасні проблеми".

На конференції також виступили: представник  лемків із м. Стрий Руслан Гаргай, композитор  Михайло Керецман, депутат Перечинської районної ради, краєзнавець Іван Бачинський,  депутат Заричівської сільської ради,  заступник директора Перечинської гімназії Іван Мартон, завідувач відділу  освіти Великоберезнянської РДА Михайло Пекар, завідуюча відділом культури Перечинської РДА Марія Пекар.

Матеріали конференції,  будуть видані окремою збіркою. Учасники конференції запропонували, назвати одну з вулиць села Заричово іменем Івана Гарайди та встановити меморіальну дошку на одному з адміністративних будинків села, а також звертаються  до зацікавлених осіб з пропозицією підтримати ідею увіковічнення славного сина нашого краю.

Іван Гарайда народився в селі Заричово  в сім'ї інтелігентів. Закінчив юридичний факультет Будапештського університету (1928) та філологічне відділення Краківського університету (1934), вчився на філософському факультеті Печського університету. Від 1934-го викладав угорську мову в Краківському університеті. У листопаді 1939 року  разом із професорами Краківського університету  заарештований гестапо і вивезений до концтабору Заксенгаузен.

Після звільнення перебував у Кракові (квітень–жовтень 1940). Згодом переїхав до Ужгорода, де був призначений виконавчим директором Підкарпатського товариства наук (листопад 1940 – жовтень 1944). Був  редактором часописів "Зоря-Hajnal" (1941–43), "Руська молодь" (1942–44), "Літературна неділя" (1941–44). Діяльність товариствава і вихід журналів сприяли розвиткові науки й культурири в краї в роки Другої світової війни. Іван Гарайда займався не тільки адмініструванням та редагуванням часописів, а й досліджував окремі філологічні та історичні питання. Він опублікував розвідку "Причинки до пояснення назв наших сіл" (Ужгород, 1941), ст. "Галицька політика угорських королів Бейли III-го і Андрія II-го" ("Зоря-Hajnal", 1943, № 1–4), виступив (разом із М. Лелекачем) упорядником довідкового вид. "Загальна бібліографія Підкарпаття" (Ужгород, 1943). 1941 в Ужгороді вийшла з друку його "Граматика руського язика" як офіційний підручник для шкіл з рідної мови. 1942–44 видавав "Великий сільськогосподарський календар Подкарпатского общества наук".

Крім того, вчений працював над польсько-угорським, угорсько-польським та русько-угорським словниками, однак зібрані й упорядковані матеріали загубилися. У листопаді   1944 року Гарайду  заарештовано службою радянської військової контррозвідки "СМЕРШ" за звинуваченням в антирадянській пропаганді. До суду не дійшло: 13 грудня 1944 року вченого не стало.

У радянський час його прізвище було викреслено з історії, а про існування книги М. Лелекача та І. Гарайди "Загальна библіографія Подкарпатя" радянським вченим було заборонено навіть згадувати. І тільки у 2000 році ціною неймовірних зусиль книгу було перевидано в ужгородському видавництві Валерія Падяка зі значними доповненнями та введенням невідомих архівних матеріалів з цієї теми.

Теги: Гарайда, філолог, лемки, словник

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати