Як повідомили Закарпаття онлайн в ГО "Боржавська ініціатива", ті дні вже стали традиційними в цей час в наших сусідів і село-побратим Довге вже отримувало запрошення в минулому році. Цього року урочистості розпочалися в меморіальному парку ім. Томаша Ессе с. Торпа з виступу ансамблю цитаристів та розгортання прапора повстанців–куруців. Відбулося урочисте покладання квітів до пам'ятника гостями, а також представниками від громади с. Довге. Опісля на центральному майдані села відбувся яскравий концерт, де співаки з Будапешту представили оперетту "Сільва", запальні угорські пісні та танці, виступи естрадних співаків.
Цей візит став наступним після 10 липня 2010 року, коли громади закарпатських сіл Довге та Варієво, міста Берегово та угорського Торпа спільно відзначили річницю битви повстанців-куруців під проводом Ференца ІІ Ракоці. Згадати та відтворити події 300-річної давнини – спільна ідея багатьох натхненників свята, серед яких і ГО "Боржавська ініціатива".
На мітингу–реквіємі по загиблих захисниках Боржавської долини відправили молебень парафіяльний священник греко-католицької церкві о.Степан та монах-василіянинин о.Полікарп.
З промовою виступив голова села Довге Михайло Шкелебей. Він зазначив, що пам'ять про ті події ніколи не вмирала. У центрі села Довге розташований пам'ятник полеглим куруцам, серед яких було чимало місцевих русинів, про що свідчить надпис: "Пролю кров за Отца за Матер, погибну я єщє днес, за мне заручену невесту - помру я єщє днес за свою дорогу Отчизну". В урочистій частині виступив хор "Боржава" з незмінним солістом Василем Гичкою, які виконали старі "рекрутські" пісні.
Після урочистостей біля пам'ятника учасники дійства вирушили до історичного поля битви, серед жителів с .Довге воно ще називається "Шарампов", а тепер поблизу розміщений санаторій "Боржава". Бажаючі мали змогу здійснити цю подорож на кінних возах, в голові колонни три вершники на конях несли прапори повстанців, України та Угорщини разом з мешканцями угорського села Торпо, які були вдягнуті у військові костюми далекої минувшини. Ватажка, свого односельчанина Томаша Ессе, зобразив голова угорського села Торпа - Бейло Келемен, а допомагали йому робітники адміністрації. Було розгорнуто прапор Ракоці, на якому написаний латинський вислів "За вітчизну й волю, з Богом!".
На території санаторію було розбито табір куруців, де всіх охочих частували голубцями господині з села Варієво, гуляшем та токаном з бринзою господині з с.Довге.
За словами сільського голови с. Довге, співпраця з угорським селом Торпа буде розвиватися і надалі – в планах проведення культурних обмінів, зокрема в Торпі бажають побачити хор "Боржава", а також група молодих людей бажає приїхати до Довгого на відпочинок. Цікавим та плідним є напрямок обміну досвідом в управлінні громадами та розробка проектів з їх розвитку.
MFH 2011-12-04 / 05:49:55
I am looking for information on my Great Grandmother's family, Stasko (her name was Maria Stasko, her father's name was Gyorgy Stasko, her mother was Elizabeth Schutz). She and her sibilings immigrated to the United States in the early 1900's, but her father died there in the 1920's. There is also a possible family connection with the Kovacs family that was there at least until the 1960's. Does anyone know anything about them or have any connection to someone who still lives in Dovhe that would be willing to look in the cemetery for their graves?
Денис to местній 2010-08-04 / 12:11:00
...раз пишеш по руськи - то ти вже ни местній.
Твоє убоге виховання (совєтцько - класове) не дає тобі обєктивно дивитися на світ.
...а чиї були інтереси - не тобі судити, краще памяті полеглих вклонитися!
местный 2010-08-03 / 17:57:00
да, трогательно, конечно, что нас призывают гордиться тем, что наши предки сражались и умирали за чужие интересы. "помру я єщє днес за свою дорогу Отчизну" - что, за Подкарпатскую Русь куруцы умирали? ни хрена подобного. За феодала (олигарха, по-нынешнему) Ракоци: "прапор Ракоці, на якому написаний латинський вислів "За вітчизну й волю, з Богом!" За его волю, за отчизну, в которой он - бог. Это, конечно, тоже часть нашей истории. Только по-моему, подавать это нужно не так, нисколько, конечно не умаляя воинской заслуги куруцев и не бросая тень на их светлую память.