На мукачівському ринку впали ціни на поросят

"Скільки хочете за ось цього білого з чорними плямами веприка?" — питає молодиця років сорока у старого вусатого угорця в капелюсі. "Триста п'ятдесят гривень, — відповідає дід і починає нахвалювати тваринку.—Побзерайте лем, який він шіковний, як швидко бігає, а хвостик он як закручений — це гарне здорове порося, з нього виросте великий вепр, сала будете мати на увесь рік, а великодній шовдар важитиме мінімум 10-12 кілограмів". Та молодиця не погоджується і стоїть на своєму, мовляв, свинки нині не в ціні, отож за таке порося і двісті досить. Поторгувавшись хвилин з десять, веприк пішов за 250 гривень. "Потуняли поросята, — скаржиться дід. — Перед великодніми святами таких пацят я збував по 600-700, а нині — у три рази дешевше. Та що поробиш, мусиш віддавати за таку ціну, бо зараз мало хто їх купує". Я не міг не поцікавитися, що, власне, сталося, чому цей живий товар, який ще у травні так дорого коштував, нині так різко здешевів. "Бо кожен господар старається, купити порося або пізно восени, якщо має теплу стайню, або ж ранньою весною, коли вже тепло, — пояснює Ганна Михайлівна, пенсіонерка із Нових Лучок, — щоби до Нового року та Різдва свинча встигло вирости. Коли ж купите його тепер, то справжнього сала годі сподіватися. Тварина, звісно ж, підросте, але гарної товстої солонини у неї не буде. Та й м'яса багато з неї не матимете. Отож зараз саме той період, коли мало хто купує поросят".

"Беріть у мене поросят, подивіться, які вони гарні, аж виблискують, — вихваляє свій товар інша молодиця, витягаючи з великого ящика добре сплеканого веприка.— Підходьте, поторгуємося. Я прошу три сотні, але щось трохи скину". "Ваших пацят мені не треба й даром,— відрізує молодий селянин із мішком у руках. — Ви їх цукром годуєте, щоби мали товарний вигляд, а з таких справжня свиня не виросте. Я маю гіркий досвід і вже зарікся, що таку свинку купувати більше не буду". Як пояснила потім жителька Червеньова пані Надія, продавці з деяких закарпатських сіл дійсно додають у корм поросятам цукор. Тварини підростають гарними і мають дуже привабливий вигляд, ну хоч візьми та й фотографуй десь у рекламу. Але потім у нового господаря не їдять, худнуть і навіть можуть загинути. Таких свиней в жодному разі купувати не слід. "Варто брати свинча, котре дуже рухливе, має гарний рожевий колір і добре закручений хвостик,— порадила червенівська ґаздиня. — А ще спробуйте дати йому з долоні комбікорм чи зерно, якщо воно кинеться його їсти, то таке пацятко можна сміло купувати".

Найбільше розводять поросят на Турківщині у сусідній Львівській області. Цим промислом люди там займаються із незапам'ятних часів. Збувають маленьких пацят у нас на Закарпатті. Я щодня бачив на Воловеччині цілі каравани легкових автомобілів з причепами, які розвозять по селах району жи¬вий товар. Заїхавши у населений пункт, водій вмикає клаксон і починає сигналити, сповіщаючи тим самим, що має щось для продажу. І хоча зараз на такий товар не сезон, все ж покупці знаходяться.

"Існує обернено пропорційна залежність між вартістю свинчат і зерна,— пояснює головний спеціаліст управління агропромислового розвитку Мукачівської райдержадміністрації Петро Поминчук. — Чим дорожче зерно, тим дешевші поросята, оскільки дороге зерно мало хто купує, бо воно збільшує собівартість свинини. І навпаки, коли збіжжя дешеве — свинчата дорожчають, бо тоді кожен хоче купити порося і годувати дешевим кормом". І це дійсно так. Нині зерно дуже дороге. Пшениця, кукурудза, ячмінь б'ють рекорди — 170 гривень за центнер. Таким збіжжям годувати порося невигідно. Ось це і є другою причиною того, що нині молочні пацята так здешевіли. Якщо не підведе погода і цьогорічний урожай зернових буде таким, як минулоріч, а вартість комбікормів знизиться, тоді варто очікувати на збільшення попиту на пацят, а отже, і на їхнє здорожчання.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати