Владика Феодор розповів, що неодноразово бував усередині печер, проте через вирубку дерев у лісі поблизу Свято-Миколаївського монастиря та зсуви ґрунту наразі вхід до них засипано. Священнослужителі поставили собі за мету відкопати вхід і встановити над печерами скит, щоб відновити святиню, за допомогою звернулися і до "губернатора" Закарпаття Олександра Ледиди. У 1991 році Феодор звертався до відділу археології Міністерства культури, проте названа столичними фахівцями ціна на розкопки непосильна для єпархії.
На переконання владики, печери у лісі датуються Х століттям і викопані місцевими монахами під керівництвом монахів із Києво-Печерської Лаври. Братія покинула печери у 1360 році. У наш час тут було знайдено кілька свідчень того, що у печерах здійснювалися молитви: сама їх структура, залишки шкіряного переплетення Євангелія, кіптява на стелі над овальною заглибиною на стіні (очевидно, від свічки, що горіла перед іконою), глечик, у якому мукачівські монахині зараз зберігають освячену воду.