Закарпаття: Близько тисячі посадових осіб притягла до відповідальності прокуратура краю через порушення прав людини

Якщо порівняти цифри позовів, можна переконатися, що права людини визначальні у представницькій діяльності нашого наглядового відомства. Про це — у розмові з першим заступником прокурора Закарпатської області Анатолієм ПЕТРУНЕЮ.

СЕРЕД ТИХ, ХТО ПРАГНЕ ЗАХИСТИТИ СВОЇ ПРАВА, БАГАТО МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИХ

— Чи завжди прокурор поспішає на поміч людині, яка потребує юридичної допомоги?

— Звичайно, ні. Але не тому, що він байдужий до чужих проблем, а через те, що закон чітко встановив підстави представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави у суді. У багатьох випадках ми відмовляємо у такому проханні громадянам, які звертаються в органи прокуратури, і рекомендуємо найняти адвоката...

— Але ж йому необхідно заплатити певну суму, а прокурор це зробить безкоштовно, точніше, за ті бюджетні кошти, з яких складається його зарплата. Мабуть, доводиться у таких випадках вислуховувати и докори про те, що не виконуєте визначену Конституцією функцію прокуратури?

- Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені, а також оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Ось це і є ті випадки, визначені законом,

— Неважко здогадатися, що це категорія наших найбільш злиденних і стражденних громадян...

— Насамперед ми представляємо інтереси і захищаємо права та свободи неповнолітніх, недієздатних, обмежено дієздатних, якщо ці інтереси не захищають, відповідно, їхні батьки, усиновителі, опікуни та піклувальники. Торік кількість позовів в інтересах неповнолітніх збільшилася до 148. За втручання прокуратури м.Ужгорода поновлено порушені права малолітніх дітей Габора-Рус-лана, Давіда та Віри щодо отримання належ-ноїїм матеріальної допомоги. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду задоволено позовні вимоги прокурора в інтересах цих дітей і зобов'язано Ужгородське міське управління праці та соціального захисту населення призначити їм державну соціальну допомогу та виплатити одноразову грошову допомогу на дитину при народженні.

У числі тих, кому прокуратура прагне допомогти захистити й поновити порушені права, значна частина малозабезпечених пенсіонерів, людей похилого віку. На розгляді Верховного суду України тепер перебуває моя касаційна скарга на рішення Виноградівського районного суду та ухвали апеляційного суду нашої області в інтересах пенсіонерки Ш. з села В. Ком’яти Виноградівського району, у якій відповідачами є не тільки фізичні особи, але й орган місцевого самоврядування — виконком сільської ради. Мова йде про визнання за жінкою права власності на частину успадкованого житлового будинку.

— У наведеному вами прикладі наші суди прийняли незаконне рішення?

— Скоріше, помилкове. Ми вважаємо, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. Тому й просимо вищу судову інстанцію скасувати їх рішення, а справу передати на новий розгляд місцевого суду. Зауважу, що у переважній більшості випадків суди погоджуються з нашими аргументами, коли ми представляємо ті або інші інтереси громадян. Наприклад, прокуратура області звернулася із позовною заявою в Ужгородсь-кий міськрайонний суд про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру громадянки В. Р. Тут ми заступилися за її колишнього чоловіка, інваліда І групи О. Р. Виявилося, що кооперативну квартиру, яка належала подружжю на праві спільної сумісної власності, спритна пані незаконно приватизувала собі, позбавивши права власності на частину житла свого чоловіка ще до розірвання з ним шлюбу.
Зазначу, що прокурорський позов суд задовольнив, тобто визнав недійсним та скасував свідоцтво, видане В. Р. виконкомом Ужгородської міської ради про право власності в цілому на квартиру. Подібні приклади можна продовжувати.

— І все-таки прокуратура залишається «державним оком», якщо до тих півтисячі цивільних позовів додати ті, що заявлялися в порядку господарського судочинства. Чи не так?

— Так, але зважте, що на захист інтересів держави прокурори заявляли позови з питань земельних відносин, навколишнього природного середовища, на відшкодування шкоди, заподіяної злочинами та корупційними діяннями. Це, хоч і не прямо, а опосередковано, також в інтересах людей. Як і ті майже три сотні позовів, за результатами розгляду яких господарським судом стягнено на користь держави 3,9 млн. грн., у т.ч. до бюджету — 3,4 млн. грн. З цієї суми не одна і не дві гривні згодом переказувалися на соціальний захист найменш захищених громадян.

ЛЮДЯМ ВІДШКОДУВАЛИ ЗБИТКИ МАЙЖЕ НА 9 МЛН. ГРИВЕНЬ

— Анатолію Леонідовичу! А в який спосіб і коли прокуратура стає на захист прав людини, якщо їх порушили органи державної влади і місцевого самоврядування або їхні посадові чи службові особи?

— Опротестовуються, найперше, їх незаконні рішення. Торік на незаконні нормативні акти органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень внесено 1380 протестів, приписів і подань. За результатами їх розгляду до відповідальності притягнуто близько тисячі тих посадових осіб, які допустили порушення прав людини. В суди було також заявлено в інтересах наших краян 272 позови в порядку адміністративного судочинства.

— Ви стверджуєте, що прокуратура стає на захист людини навіть у тих випадках, коли відповідачем є держава в особі того чи іншого її органу?

— Саме так. Для цього створюється система адміністративних судів. До речі, за результатами судового розгляду 143 таких справ торік на користь людей стягнуто понад 900 тис. грн. А загалом за документами прокурорського реагування громадянам відшкодовано збитки на суму близько 9 млн. грн. Права і свободи людини, її інтереси — ось що сьогодні є визначальним в діяльності прокуратури.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати